Engl Технологія «рівний рівному» як метод соціалізації студентів закладів вищої освіти
Анотація
У статті представлено огляд історичних та сучасних підходів до технології навчання, розвитку та соціалізації особистості людини, що навчається – «рівний рівному». Подано огляд існуючих психологічних теорій та досліджень, які доводять ефективність цієї технології для соціалізації студентів закладів вищої освіти (ЗВО) – як лідерів, так і тих, кого вони залучають в орбіту взаємодії та міжособистісного спілкування, адаптують до особливостей навчального середовища та діяльності.
Проаналізовано базові психологічні підходи, на яких ґрунтується технологія «рівний рівному», а саме теорія ієрархії людських потреб А. Маслоу з акцентом на двох важливих елементах, що визначають поведінку суб’єктів соціалізуючої взаємодії – зв'язок та прийняття; біхевіоральна теорія з ідеєю позитивного підкріплення від референтної групи чи студента-інструктора, адже саме стосунки між однолітками, що мають спільну мету та займаються спільною діяльності, мають суттєвий соціалізаційний вплив на особистість в академічному середовищі та процесі навчання; теорія соціального научіння А. Бандури, у фокусі якої – навчання на основі спостереження, подальшого моделювання та дії за зразком; теорія соціальної інтеракції Гордона, що базується на трьох головних уміннях – умінні слухати, застосовувати «Я-вислови» та уникати бар’єрів.
Визначено основні аспекти життєдіяльності студента, де технологія «рівний рівному» має максимальний соціалізуючий ефект, та розкрито особистісні характеристики компетентності студентів-лідерів, які беруть участь у реалізації цієї технології в університетському середовищі.
Представлено авторську програму підготовки студентів-лідерів (інструкторів) у технології «рівний рівному».
Посилання
2. Cavallaro, F. & Tan, K. (2006). Computer-mediated peer-to-peer mentoring. AACE Journal, 14(2), Chesapeake, VA: AACE, 129–138.
3. Daniels, H. (2001). Vygotsky and Pedagogy. New York: Routledge Falmer. Education.
4. Gibson, M. A., Gandara, P., & Koyama, J. P. (2004). The role of peers in the schooling of U.S. Mexican youth. In M. A. Gibson, P. Gandara, & J. P. Koyama (Eds.). School connections: U.S. Mexican youth, peers, and school achievement. New York: Teachers College Press, pp. 1–17.
5. Gordon, T. (2003). Teacher effectiveness training. New York: Three rivers press.
6. Hartwig, S. M. (2008). Constructivist course design and educational effectiveness in online distance education. (Doctoral Dissertation). Retrieved January 8, 2010 from http://ezproxy.um.edu.my:2110/pqdweb?did=1793106221&sid=2&Fmt=2&clientId=18803&RQT=309&VName=PQD
7. Laal, M., & Ghodsi, S. M. (2012). Benefits of collaborative learning. Journal of Procedia-Social and Behavioral Sciences, 31, 486–490.
8. Liaw, S.-S., Chen, G.-D., & Huang, H.-M. (2008). Users’ attitudes toward Web-based collaborative learning systems for knowledge management. Computers & Education, 50(3), 950–961.
9. Maslow, A. H. (2005). A theory of human motivation. In J. M. Shafritz, J. S. Ott & Y. S. Jang (Eds.), Classics of organization theory (6th ed.). Belmont, CA: Thomson Wadsworth, pp. 167–178.
10. Pascarella, E. T. & Terenzini, P. T. How College Affects Students: A Third Decade of Research. Volume 2, 2005, Jossey-Bass.
11. Romanko, I. N. (2014). Organization al Participation as a Part of the Communication Process in Organizations. Психологические исследования: электрон. науч. журн., 2011, N 2(16). URL: http://psystudy.ru (date of access: 12.11.2014). 0421100116/0018
12. Sinclaire, M. P. (2005). Peer interactions in a computer lab: Reflections on results of a case study involving web-based dynamic geometry sketches. Journal of Mathematical Behavior, 24, 89–107.
13. Soft Skills: Academic Guide / Teaching Materials (2015). Developers: Kalytchak, R., Kharlamova, G., Klimenkova, O., Lutsenko, O., Paschenko, S., Pavlenko, V., Senyk, O. Publisher : Shoo Fly Publishing, 317 p.
14. Tierney, W. G. & Colyar, J. E. (2005). The role of peer groups in college preparation programs. In W. G. Tierney, Z. B. Corwin, & J. E. Colyar (Eds.). Preparing for college. Albany: State University of New York Press, pp. 49–68.
15. Thurston, A. & Topping, K. J. (2007). Peer tutoring in schools: Cognitive models and organizational typography. Journal of Cognitive Education and Psychology, 6(3), 356–372.
16. Topping, K. J. (2005). Trends in peer learning. Educational Psychology, 25(6), 631–645. (25th anniversary edition). Also in: K. Wheldall (Ed.) Developments in educational psychology: How far have we come in 25 years? London & New York: Routledge Falmer.
17. Vygotsky, L. (1978). Interaction between Learning and Development. Cambridge, MA: Harvard University Press, pp. 79–91.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
