Особливості формування асертивності керівників закладів загальної середньої освіти у процесі підвищення кваліфікації
Анотація
У статті проаналізовано розуміння асертивності та асертивної поведінки особистості. Подано нове визначення асертивності керівника закладу загальної середньої освіти. Розкрито значення асертивності у професійній діяльності керівників закладів загальної середньої освіти.
Визначено рівні сформованості асертивності керівників закладів загальної середньої освіти і організаційно-психологічні чинники, що на неї впливають на макро-, мезо- і мікрорівнях аналізу. До
чинників макрорівня віднесено регіон, в якому розташовані освітні заклади, до чинників мезорівня
віднесено тип закладів загальної середньої освіти, якими керують респонденти, до чинників мікрорівня віднесено стать та вік керівників закладів загальної середньої освіти. Результати емпіричного дослідження асертивності керівників закладів загальної середньої освіти виявили недостатній рівень сформованості даної професійно важливої якості.
Представлено розроблену нами модель процесу формування асертивності, яка включає різні види і форми діяльності, що перебувають у взаємодії. Визначено, що ефективним методом формування асертивності керівників закладів загальної середньої освіти є тренінг.
Посилання
Балл О. Г. Сучасний гуманізм і освіта: соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне, 2003. 128 с.
Бондарчук О. І. Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності. Київ : Науковий світ, 2008. 318 с.
Брюховецька О. В. Психологія професійної толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів : монографія. Київ : Інтерсервіс. 360 с.
Герасіна С. В. Асертивна поведінка як передумова формування почуття власної гідності та самоповаги студентської молоді. Проблеми сучасної психології. 2010. № 10. 168 с.
Зеер Э.В., Павлова А.М., Сыманюк Э.Э. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход : учеб. пособие / Рос. академия образования, Москов. психолого-соц. ин-т. Москва : Москов. психол.-соц. ин-т, 2005. 216 с.
Каппони В., Новак Т. Как делать все по-своему, или Ассертивность – в жизнь. Санкт-Петербург : Питер, 1995. 186 с.
Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти : монографія. Київ : Ніка-Центр, 2000. 332 с.
Климов Е. А. Психология профессионала : избранные психологические труды. Москва ; Воронеж, 1996. 400 с.
Кокун О. М. Аналіз поняття адаптаційних можливостей людини. Проблеми заг. та пед. психол. : зб. наук. праць Ін-ту психол. ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. Київ : Гнозіс, 2002. Т. ІV. Ч. 5. С. 137–140.
Ніколаєв Л. О. Генезис поняття «асертивність». Освіта регіону. 2010. №1. С. 132–142.
Методики социально-психологической диагностики личности и группы. Москва : АН СССР ; Ин-т психол., 1990. 219 с.
Татенко В. О. Соціальна психологія впливу. Київ : Міленіум, 2008. 216 с.
Титаренко Т. М. Сучасна психологія особистості : навч. посіб. Київ : Марич, 2009. 232 с.
Стайн С., Бук Г. Преимущества EQ : Эмоциональная культура и ваш успех ; пер. с англ. Маргариты Маркус. Stoddart Publishing Co. Limited, 2010. 480 с.
Стаут С. Управленческий тренинг (ManagingTraining). Санкт-Петербург : Питер, 2006. 160 с.
Чепелєва Н. В. Психологічна культура майбутнього вчителя. Київ, 1989. 32 с.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
