Комунікативна компетентність у фахівців, що працюють у соціальному секторі
Анотація
Для розв’язання соціальних проблем, необхідних для стабілізації суспільства, важливим є розвиток соціальних організацій, програм і соціальної допомоги. Особливу значущість тут набуває роль соціального працівника. Один із головних чинників соціальної роботи – установлення контакту з клієнтом. Соціальна робота може бути ефективною тільки у тому випадку, якщо соціальний працівник має певні навички спілкування, тобто вміє створити комунікативний зв’язок між собою та клієнтом. Від того, наскільки ефективно фахівець будує комунікативну стратегію, наскільки висока його комунікативна компетентність, залежить кінцевий результат соціальних послуг, що надаються всім, хто їх потребує.
Посилання
2. Вегнер Г. Психологічні особливості рольових стосунків у дистантних сім’ях / Г. Вегнер // Проблеми сучасної психології / под. ред. С. Д. Максименко. – Кам’янець-Подільский : Аксіома, 2015. – № 27. – С. 103–116.
3. Грушевицкая T. Г. Основы межкультурной коммуникации / T. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, A. П. Садохин. – М. : Юнити-Дана, 2003.– 352 с.
4. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – М. : Русский язык, 1986. – 840 c.
5. Лысова А. Психология семьи / А. Лысова. – Владивосток : Дальневосточный университет, 2003. – 120 с.
6. Мельникова K. І. Комунікація як складова підвищення ефективності роботи керівників органів державної влади / K. І. Мельникова, Ю. В. Боковикова // Комунікація / за ред. Дніпренко Н. – К. : К.І.С, 2012. – С. 27–41.
7. Мещерякова Б. Г. Большой психологический словарь / Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с .
8. Мирас Дж. Małżeństwo i rodzina / Дж. Мирас, И. Банарес. – Познань : Święty Wojciech, 2009.– 207 с.
9. Палюх М. Социальная помощь и социальная работа в Польше: психологический и педагогический аспекты / М. Палюх // Проблеми сучасної психології / за ред. С. Д. Максименка. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2015. – № 29. – С. 457–471.
10. Семенюк O. A. Основи теорії мовної комунікації / O. A. Семенюк, В. І. Паращук. – К. : ІнЮре, 2009. – 276 с .
11. Филоненко М. Психология общения : учебное пособие / М. Филоненко. – К. : Центр учебной литературы, 2008. – 224 с.
12. Фишалек Ф. Uzciwa kłotnia małżeńska / Ф. Фишалек. – Варшава : PAX, 1990. – 281 с.
13. Харвас-Напиерала Б. Komunikacja interpersonslna w rodzinie / Б. Харвас-Напиерала. – Познань : Wydawnictwo Naukowe UAM, 2008. – 150 с.
14. Чемпен Г. Как улучшить отношение дома / Г. Чемпен. – К. : Kiрiченко, 2009. – 110 с.
15. Штрумска-Силвик Л. Otwartość na «drugiego» człowieka jako podstawa komunikacji wzajemnej / Л. Штрумска-Силвик // Komunikacja i negocjacje a współdzialanie interpersonalne // под. ред. Z. Nęcki, K. Błaszczyk, R.Uździcki. – Торунь : Adam Marszalek, 2009. – 237 с.
16. Ященкова О. Основи теорії мовної комунікації / О. Ященкова. – К. : Академія, 2011. – 304 с.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
