Суб’єктивне економічне благополуччя студентської молоді.
Анотація
Вступ. У статті розглянуто обґрунтування суб’єктивного економічного благополуччя як інтегрального системного показника, що вимірюється на підставі когнітивних та афективних його складових.
Мета дослідження. Описати особливості змісту та структурної організації суб’єктивного економічного благополуччя студентства.
Методи дослідження. Дослідження проводилося за допомогою опитувальника «Суб’єктивного економічного благополуччя» В.О. Хащенка.
Результати дослідження. На студентській виборці досліджено прояв парціальних показників, що утворюють когнітивну та афективну складові, їхні інтегральні показники, загальний рівень суб’єктивного економічного благополуччя. Визначено характер системних зв’язків отриманих емпіричних даних.
Висновки. Суб’єктивне економічне благополуччя виступає соціально-психологічним виміром, що характеризує суб’єктивну економічну активність на підставі інтеграції його когнітивної та афективної компонент.
Посилання
2. Doronina, M.S., & Levanda, E.M. (2015). Sushhnost i ocenka subjektivnogo ekonomicheskogo blagopoluchia [The essence and assessment of subjective economic well-being]. Naukovij vіsnik Mіzhnarodnogo gumanіtarnogo unіversitetu. Serіja : Ekonomіka і menedzhment, 11, 164–168.
URL: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/12649/1/1_Doronina_Levanda_Article [in Russian].
3. Melnychuk, T.I. (2019). Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti ekonomichnoho samovyznachennia studentiv u sferi zainiatosti v umovakh suspilnykh zmin [Social-psychological features of students’ employment-related economic self-identification in conditions of social changes]. Aktualni problemy psykholohii, I, 52, 55–61. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i52/11.pdf [in Ukrainian].
4. Plotnikov, S.G., & Shperlin, A.V. (2014). Ocenka razlichij v strategiah ekonomicheskogo povedenia v zavisimosti ot urovnja subjektivnogo ekonomicheskogo blagopoluchia [Assessment of differences in economic behavior strategies in relation to the level of subjective economic well-being]. Vestnik NGUJeU, 2, 202–212. http://www.sibran.ru/upload/iblock/e2e/e2e675cdf5f654dd694fd0736edb5b66.pdf [in Russian].
5. Hashhenko, V.A. (2012). Psihologija ekonomicheskogo blagopoluchia [The psychology of economic well-being]. Moskva: Institut psihologii RAN [in Russian].
6. Diener, E. (1984). Subjective Well-being. Psychological Bulletin, 95, 3. 542–575.
7. Easterlin, R.A. (2001). Income and Happiness: Towards a unified theory. Economic Journal, 111. 1–20.
8. Hayes, J. (2006). Money attitudes, economic locus of control, and financial strain among college students. Doctoral dissertation. Lubbock, TX: Texas Tech University.
9. Helliwell, John F. (2003). How’s life? Combining individual and national variables to explain subjective well-being. Economic Modelling, 20, 12, 331–360.
10. Helliwell, John F., & Layard Richard, & Sachs Jeffrey, D. (2019). World Happiness Report. https://s3.amazonaws.com/happiness-report/2019/WHR19.pdf
11. Strümpel, B. (1974). Economic Well-being as an Object of Social Measurement. Subjective Elements of Well-Being. Paris: Organization fo rEconomic Cooperation and Development, 75–122.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






