Дослідження компонентів психологічного здоров’я студентської молоді в Україні.
Анотація
Вступ. Проблема психологічного здоров’я студентської молоді стратегічна для українського суспільства. Вона чутливо реагує на впливи цивілізації, соціально-психологічних факторів, що зумовлює необхідність вивчення психологічного здоров’я студентів та розробки заходів щодо його оптимізації.
Мета дослідження. Метою дослідження є виявити особливості компонентів психологічного здоров’я студентської молоді в Україні, їх кількісну вираженість.
Методи дослідження. Комплекс методик для вивчення компонентів психологічного здоров’я студентської молоді.
Результати дослідження. У результаті емпіричного дослідження визначено компоненти психологічного здоров’я студентської молоді. Описано кількісні прояви кожного компонента.
Висновки. Отримані дані є важливими для організації ефективного психолого-педагогічного супроводу студентської молоді задля збереження її психологічного здоров’я.
Посилання
2. Assadzhioli, R. (1992). Psihosintez [Psychosynthesis]. Moskva: REFL-book [in Russian].
3. Berezovska, Ye.O., & Kryzyna, N.P. (2011). Problemy ta perspektyvy derzhavnoi polityky v mizhnarodnykh normatyvno-pravovykh aktiv z pytan okhorony psykhichnoho zdorovia [Problems and Prospects of State Policy in International Regulations on Mental Health]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2011_10_5 (data zvernennia: 14.06.20) [in Ukrainian].
4. Bratus, B. S. (1988). Anomalii lichnosti [Personality Anomalies]. Moskva: Mysl [in Russian].
5. Goulmen, D. (2009). Jemocionalnyj intellekt [Emotional Intelligence]. Moskva: ACT: ACT Moskva [in Russian].
6. Gluhanjuk, N.S. (2005). Praktikum po psihodiagnostike [Practicum on Psychodiagnostics]. Ucheb. posobie. Moskva: Izd-vo Moskovskogo psihologo-socialnogo instituta [in Russian].
7. Derevianko, C. (2008). Aktualizatsiia emotsiinoho intelektu v emotsiohennykh umovakh [Actualization of Emotional Intelligence in Emotional Conditions]. Sotsialna psykholohiia, 1 (27), 96–104 [in Ukrainian].
8. Dubrovina, I.V. (2009). Psihicheskoe i psihologicheskoe zdorove v kontekste psihologicheskoj kultury lichnosti [Mental and Psychological Health in the Context of the Psychological Culture of the Individual]. Vestnik prakticheskoj psihologii obrazovanija, 3 (20) [in Russian].
9. Zarytska, V.V. (2010). Neobkhidnist rozvytku emotsiinoho intelektu osobystosti v protsesi yii pidhotovky do profesiinoi diialnosti [The Need for the Development of Emotional Intelligence of the Individual in the Process of Professional Training]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu, 16, 13–24 [in Ukrainian].
10. Koshonko, H.A. (2013). Rozvytok emotsiinoho intelektu studentiv-psykholohiv [Development of Emotional Intelligence in Psychology Students]. Psykholohichni nauky, 4, 341–350 [in Ukrainian].
11. Karpov, A.V. (2003). Refleksivnost kak psihicheskoe svojstvo i metodika ee diagnostiki [Reflexivity as a Mental Property and Methods of Its Diagnosis]. Psihologicheskij zhurnal, T. 24 (5), 45–57 [in Russian].
12. Kopina, O.S., Suslova, E.A., Zaikin, E.V. (1995). Ekspress-diagnostika urovnja psihojemocionalnogo naprjazhenija i ego istochnikov [Express Assessment of the Level of Psycho-Emotional Stress and Its Sources]. Voprosy psihologii, 3, 119–132 [in Russian].
13. Leontev, D.A. (1997). Psihologija smysla: priroda, stroenie i dinamika smyslovoj realnosti [Psychology of Meaning: Nature, Structure and Dynamics of Meaningful Reality]. Moskva: Smysl [in Russian].
14. Leontev, D.A. (2006). Test smyslozhiznennyh orientacij (SZhO) Psihodiagnosticheskaja serija [Life-Meaning Orientations questionnaire(SJO)]. Moskva: Smysl [in Russian].
15. Maksymenko, S.D. (2002). Psykhichne zdorovia ditei [Children's Mental Health]. Psykholoh, 1(1), 4 [in Ukrainian].
16. Maslou, A. (1997). Psihologija bytija [Psychology of Being]. Per. s angl. Moskva: REFL-book; Kiev: Vakler [in Russian].
17. Nikiforov, G.S. (2006). Psihologija zdorovja [Psychology of health]. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
18. Nikiforov, G.S. (2007). Diagnostika zdorovja [Health diagnostics]. Psihologicheskij praktikum. Sankt-Peterburg: Rech [in Russian].
19. Osnickij, A.K. (2004). Opredelenie harakteristik socialnoj adaptacii [Determining the Characteristics of Social Adaptation]. Psihologija i shkola, 1, 43–56 [in Russian].
20. Pliaka, L.V. (2011). Psykholohichne zdorovia studentiv yak psykholohichna problema [Student Psychological Health as a Psychological Problem]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii : zb. nauk. prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPNU, T. KhIII, ch. 2, 315–322 [in Ukrainian].
21. Rubіnshejn, S. (2012). Chelovek i mir [Man and the world]. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
22. Sergienko, E.A. (2017). Psihologicheskoe zdorove: subjektivnye faktory [Psychological Health: Subjective Factors]. Vestnik RGGU. Serija «Psihologija. Pedagogika. Obrazovanie», 4. https://cyberleninka.ru/article/n/psihologicheskoe-zdorovie-subektivnye-faktorys (data zvernennia: 14.06.20) [in Russian].
23. Slobodchikov, V.I., & Shuvalov, A.V. (1996). Antropologicheskij pohod k resheniju problemy psihologicheskogo zdorovja detej [Anthropological Approach to Solving the Problem of Children Psychological Health]. Voprosy psihologii, 5, 54–78 [in Russian].
24. Stolin, V. V. (1983). Samosoznanie lichnosti [Self-Awareness of the Person]. Moskva: Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].
25. Fesenko, P.P. (2005). Osmyslennost zhizni i psihologicheskoe blagopoluchie lichnosti [Meaningfulness of Life and Psychological Well-Being of the Person]. Avtoref. diss. kand. psihol. nauk. Moskva [in Russian].
26. Fetiskin, N.P., Kozlov, V.V., & Manujlov, G.M. (2002). Socialno-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp [Socio-Psychological Diagnosis of Personality and Small Group Development]. Moskva: Izd-vo Instituta Psihoterapii [in Russian].
27. Frajberg, S. (1997). Volshebnye gody: ponimanie i rukovodstvo problemami rannego detstva [Magic Years: Understanding and Guiding the Problems in Early Childhood]. Moskva [in Russian].
28. Frankl, V. (1990). Chelovek v poiskah smysla [Man in Search of Meaning]. Per. s angl. i nem. Moskva: Progress [in Russian].
29. Hanin, Ju.L. (1976). Kratkoe rukovodstvo k primeneniju shkaly reaktivnosti i lichnoj trevozhnosti Ch. D. Spilberga [A Quick Guide to Applying the Reactivity and Personal Anxiety Scale]. Leningrad [in Russian].
30. Husainova, R.M. (2006). Zavisimost psihologicheskogo zdorovja uchitelja ot vozrasta i stazha pedagogicheskoj dejatelnosti [The Dependence of Teacher Psychological Health on Their Age and Work Experience]. Avtoref. diss. kand. psihol. nauk. Kazan [in Russian].
31. Huhlaeva, O.V. (2001). Osnovy psihologicheskogo konsultirovanija i psihologicheskoj korrekcii [Fundamentals of Psychological Counseling and Psychological Correction]. Ucheb. posob. dlja stud. vyssh. ped. zaved. Moskva: Izd. centr «Akademija» [in Russian].
32. Shadrikov, V.D. (2014). Mysl, Myshlenie i soznanie [Thought, Thinking and Consciousness]. Mir psihologii, 1, 17–32 [in Russian].
33. Sharov, A.S. (2005). Ontologija refleksii: priroda, funkcii i mehanizmy [Ontology of Reflexivity: Nature, Functions and Mechanisms]. Refleksivnye processy i upravlenie, 5(1), 71–92 [in Russian].
34. Shherbatyh, Ju.V. (2005). Psihologija stressa [Psychology of Stress]. Moskva: Jeksmo [in Russian].
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
