Дослідження соціокультурної та професійної взаємодії поколінь: стратегія узагальнення.
Анотація
Вступ. З огляду на загальну тенденцію щодо міждисциплінних форм організації знання, актуальними стають комплексні наукові трактування, побудовані на інтеграційній стратегії тріангуляції.
Мета. Представити реалізацію стратегії узагальнення емпіричних даних дослідження взаємодії поколінь за інституційним, позиційним, культурним, професійним аспектами соціокультурної реальності.
Методи. Для проведення дослідження використовувався комплекс емпіричних методів та математичні методи статистики.
Результати дослідження. За результатами використовуваної стратегії узагальнення емпіричних даних структурними компонентами теорії було визначено дуальну пару соціально-психологічних категорій тексту і контексту та категорію соціальної інтеракції – соціокультурної взаємодії.
Висновки. Запропонована стратегія узагальнення емпіричних даних охопила питання формування теоретичного підґрунтя, збору, обробки даних, дозволила підійти до структурування складного процесу взаємодії поколінь, який не має концептуальних рамок і стандартизованої системи аналізу.
Посилання
2. Lotman, Ju. M. (1992). Semiotika kultury i ponjatie teksta [Semiotics of Culture and the Concept of Text]. Izbrannye statji. T. 1. Tallinn. http://www.philology.ru/literature1/lotman-92b.htm [in Russian].
3. Mid, M. (1999). Kultura i preemstvennost [Culture and Continuity]. Biblioteka Virtualnoj Pustyni. http://www.uic.unn.ru/pustyn/lib/mid.ru.html [in Russian].
4. Ortega-i-Gasset, X. (1997). Izbrannye trudy [Selected Works]. Moskva: Ves Mir [in Russian].
5. Pishhik, V. I. (2015). Psihologicheskie osobennosti pokolenij v kulturnom kontekste [Psychological Characteristics of Generations in a Cultural Context]. Koncept, 4, 1–5. https://cyberleninka.ru/article/n/psihologicheskie-osobennosti-pokoleniy-v-kulturnom-kontekste [in Russian].
6. Saporovskaja, M. V. (2014). Psihologija mezhpokolennyh otnoshenij v semje [Psychology of Intergenerational Relationships in the Family]. Moskva: Nacionalnyj knizhnyj centr [in Russian].
7. Sorokin, P. A. (2017). Socialnaja i kulturnaja dinamika [Social and Cultural Dynamics]. Moskva: Akademicheskij proekt [in Russian].
8. Strause, A., Korbin, Dzh. (2001). Osnovy kachestvennogo issledovanija: obosnovannaja teorija, procedury i tehniki [Fundamentals of Qualitative Research: Grounded Theory, Procedures, and Techniques]. Moskva: Jeditorial URSS [in Russian].
9. Horoshilov, D. A. (2012). Kriterii validnosti kachestvennogo issledovanija v socialnoj psihologii [Criteria for the Validity of Qualitative Research in Social Psychology]. Diss. kand. psihol. nauk: 19.00.05. Moskva [in Russian].
10. Denzin, N. K., & Lincoln, Y. S. (2011). Introduction: The discipline and practice of qualitative research. Thousand Oaks.
11. Dilthey, W. (2017). Der Aufbau der geschichtlichen Welt in den Geisteswissenschaften. I. Abgrenzung der Geisteswissenschaften. http://www.zeno.org/Philosophie/M/Dilthey,+Wilhelm/Der+Aufbau+der+geschichtlichen+Welt+in+den+Geisteswissenschaften/II.+Die+Verschiedenheit+des+Aufbaus+in+den+Naturwissenschaften+und+den+Geisteswissenschaften
12. Charmaz, K. (2006). Constructing grounded theory: a practical guide through qualitative analysis. Thousand Oaks, CA: Sage.
13. Christian Erzberger, Gerald Prein, (1997). Triangulation: Validity and empirically-based hypothesis construction. May, Volume 31, Issue 2, 141–154. https://link.springer.com/article/10.1023%2FA%3A1004249313062
14. Creswell, J. W, & Plano, Clark V. L. (2013). Pesquisa de métodos mistos. 2ª ed. Porto Alegre (RS).
15. Creswell, J. W. (2007). Projeto de pesquisa: métodos qualitativo, quantitativo e misto. Porto Alegre: Artmed.
16. Fairclough, N. (1992) Discourse and Social Change. Cambridge: Polity
17. Guba, E. G., & Lincoln, Y. S. (1994). Competing paradigms in qualitative research. Thousand Oaks, CA: Sage.
18. Guedes dos Santos, J. L. (2017). Alacoque Lorenzini Erdmann, Betina Hörner, chlindwein Meirelles, Gabriela Marcellino de Melo Lanzoni, Viviane Pecini da Cunha, Ratchneewan Ross. Integrating quantitative and qualitative data in mixed methods research. https://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0104-07072017000300330&lng=en&nrm=iso&tlng=en
19. Henwood, K. L. (1996). Qualitative inquiry: perspectives, methods and psychology. Handbook of qualitative research methods for psychology and the social sciences leicester, Uk, 25–42.
20. Mannheim, K. (1993). El problema de las generaciones Monografico sobre Karl Mannheim Coordinado por Emillo Lamo de Espinosa Reís 62/93. Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas 62 Abril –Junio, 192–242.
21. Marías, J. N (1961). El método histórico de las generaciones. Editorial: Revista De Occidente., Madrid.
22. Maxwell, J. A. (1212). Qualitative Research Design : An Interactive Approach. https://www.researchgate.net/publication/43220402
23. Miles, M. B., & Huberman A. M. (2014). Qualitative data analysis: a methods sourcebook. Arizona State University.
24. Turner, P., & Turner, S. (2009). Triangulation in practice. Virtual Reality, 13, 171-181. https://doi.org/10.1007/s10055-009-0117-2
25. Uwe, F. (2007). Desígning Qualítative Research. SAGE Publications Ltd. London, Thousand Oaks, California, New Delhi, Singapore.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
