Особливості емоційної сфери прокрастинатора
Анотація
Вступ. У статті обґрунтовано актуальність вивчення прокрастинації як інтегрального особистісного конструкту з акцентом на специфіці прояву емоційної площини цього феномену.
Мета роботи – визначення особливостей афективної сфери прокрастинаторів.
Методи: методика діагностики прокрастинації О. Журавльової та О. Журавльова, методика «Pure procrastination Scale» П. Стіла, Фрайбурзький особистісний опитувальник (FPI).
Результати дослідження. Встановлено тісний взаємозв`язок між емоційною сферою та рівнем сформованості прокрастинації. Найбільш значущу кореляцію показників інтегрального рівня прокрастинації зафіксовано зі значенням за шкалою «Депресивність». Виявлено, що чим більш вираженою є схильність особистості до зволікання, тим менш стійким є її емоційний стан.
Висновки. Встановлено, що дезадаптивністю характеризується як загальний емоційний фон осіб, схильних до прокрастинації, так і властиві для них конкретні емоційні патерни.
Посилання
2. Burka, Dzh., & Yuen, L. (2018). Prokrastynatsiia. Chomu vy vdaietesia do nei i shcho mozhna zrobyty iz tsym vzhe sohodni [Procrastination. Why you resort to it and what can be done about it today]. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].
3. Varvaricheva, Ja. I. (2010). Fenomen prokrastinacii: problemy i perspektivy issledovanija [The phenomenon of procrastination: problems and prospects of the study]. Voprosy psihologii, 3, 121–130 [in Russian].
4. Zhuravlova, O., & Zhuravlov, O. (2018). Rozrobka ta aprobatsiia metodyky diahnostyky osobystisnoho konstruktu prokrastynatsii [Development and testing of methods for diagnosing the personal construct of procrastination]. Visnyk KhDU Seriia Psykholohichni nauky, 1(3), 42–46 [in Ukrainian].
5. Zhuravlova, O., & Zhuravlov, O. (2019). Adaptatsiia ukrainomovnoi versii psykhodiahnostychnoi metodyky “Pure Procrastination Scale” [Adaptation of the Ukrainian version of the psychodiagnostic instrument "Pure Procrastination Scale"]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii, 1(2), 50–53 [in Ukrainian].
6. Kravchuk, S. L. (2016). Psykholohichni osoblyvosti avtonomnosti ta emotsiinoi stiikosti osobystosti yunatskoho viku [Psychological features of adolescents' autonomy and emotional stability]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12 : Psykholohichni nauky, 3, 179–187 [in Ukrainian].
7. Rejkovskij, Ja. (1979). Jeksperimental'naja psihologija jemocij [Experimental psychology of emotions]. Moskva: Progress [in Russian].
8. Ribo, T. A. (1898). Psihologija chuvstv [Psychology of feelings]. Sankt-Peterburg: F. Pavlenkova [in Russian].
9. Tron', T. M. (2017). Fenomen prokrastinacii: prichiny vozniknovenija [The phenomenon of procrastination: causes]. Psihologija. Istoriko-kriticheskie obzory i sovremennye issledovanija, 6(2A), 88–95 [in Russian].
10. Fenihel, O. (2005). Psihoanaliticheskaja teorija nevrozov [Psychoanalytic theory of neuroses]. Moskva: Akademicheskij proekt [in Russian].
11. Chernikova, O. A. (1980). Sopernichestvo, risk, samoobladanie v sporte [Rivalry, risk, self-control in sports]. Moskva: Fizkul'tura i sport [in Russian].
12. Jellis, A. (2002). Gumanisticheskaja psihoterapija: racional'no-jemocional'nyj podhod [Humanistic psychotherapy: a rational-emotional approach]. Sankt-Peterburg: «Sova» [in Russian].
13. Beck, A.T. (1967). Depression. New York: Harper and Row.
14. Bibring, E. (1953). The mechanism of depression. In P. Greenacre (Ed.), Affective disorders; psychoanalytic contributions to their study (p. 13–48). International Universities Press.
15. Isen, A. M., Shalker, T. E., Clark, M., & Karp, L. (1978). Affect, accessibility of material in memory, and behavior: A cognitive loop? Journal of Personality and Social Psychology, 36(1), 1–12.
16. Larsen, R. J., & Buss, D. M. (2010). Personality psychology: Domains of knowledge about human nature (4th Edition). New York: McGraw-Hill.
17. Lazarus, R. S. (1991). Progress on a cognitive-motivational-relational theory of emotion. American Psychologist, 46(8), 819–834.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
