Емпіричне дослідження стану сформованості професійної компетентності фізичних реабілітологів
Анотація
У статті з’ясовано, що професійна компетентність є необхідною характеристикою фахівця, який працює в сфері фізичної реабілітації, та має складну структуру. В її складі було виокремлено три компоненти – когнітивний, соціально-психологічний та ціннісносмисловий.
Проведено експериментальне дослідження, в результаті якого вивчено психологічні особливості
розвитку професійної компетентності у фізичних реабілітологів, які вже мають вищу освіту та працюють із спеціальності. Визначено, що професійна компетентність фізичного реабілітолога є достатньо складним психологічним феноменом, який включає в себе новоутворення в поєднанні
когнітивної складової із комунікативним та інформаційним субкомпонентами. Наголошено, що
наявність професійної компетентності є важливою умовою становлення і розвитку психотерапевтичної майстерності, що в цілому утворює зміст психологічної культури фахівця з
фізичної реабілітації.
З урахуванням отриманих емпіричних результатів виокремлено чотири основні групи функцій
фізичного реабілітолога: прийняття рішень (вибір цілей і альтернативних варіантів рішення);
планування та проведення діагностики (план і послідовність реалізації рішення); психотерапевтичне
керівництво (інформаційну взаємодію та мотивування); інформаційний контроль (співвіднесення
необхідного і допустимого результату на кожному етапі реалізації рішень). Сформованість
когнітивної та базових складових (комунікативної та інформаційної) соціально-психологічного
компонентів професійної компетентності фізичного реабілітолога дозволили зробити висновок щодо
поліфункціональності професійної діяльності фахівця з фізичної реабілітації.
Посилання
Андреев А.С. Фасилитация личностного роста : монография. Симферополь, 2012. 212 с.
Бойко В.В. Методика диагностики коммуникативной толерантности. 2017.URL: psylist.net/praktikum/boiko.htm.
Карамушка Л.М. Гуманізація управлінського процесу в школі як умова особистісного розвитку керівників, вчителів та учнів. Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки : тези доповідей і повідомлень (Рівне, 15–17 червня 1998 року). Рівне : Ліста, 1998. С. 42–43.
Карпов А.В. Методика определения уровня развития интеллектуальной рефлексии на материале решения задач эвристического типа. 2018. URL: psylist.net/praktikum.
Кашапов М.М., Шалаева Т.Е. Методика диагностики ведущего типа реагирования. 2019. URL : https://studme.org/153315/psihologiya/metodika_diagnostiki_ veduschego_tipa_reagirovaniya_kashapov_shalaeva.
Котик І.О. Психологія особистісної надійності людини в раціогуманістичній перспективі : монографія. Київ : Інтерсеервіс, 2017. 448 с.
Меграбян А., Епштейн Н. Методика «Диагностика эмпатии. 2015. URL : hrliga.com/index.php?module=profession&op=view&id=847.
Методика Т. Елерса: діагностика мотивації до уникнення невдач. 2008. URL : http://personal.in.ua/article.php?ida=508.
Моросанова В.І. Опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки». 2017.URL : https://www.google.com/url.psy.kpi.ua.
Неижмак В.В. Образовательный процесс в вузе в контексте компетентностного подхода. Сборник научных трудов УФВУС. Ульяновск : УФВУС, 2004. С. 122–124.
Поліщук М.М. Педагогічні засади розвитку професійної компетентності фахівців митної справи у процесі підвищення кваліфікації : автореф. дис. … канд. педагог. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Київ, 2006. 19 с.
Примачок Л.Л. Психологічні засади дослідження процесу професійного становлення особистості. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2019. Том І: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Вип. 52. С. 93–99.
Примачок Л.Л. Функціональний аспект професійного становлення особистості. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2019. Том І : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Вип. 51. С. 22–30.
Cмульсон М.Л. Проектування дистанційних розвивальних середовищ 2016. URL: psytir.org.ua/index.php/technology.../22/6.
Снайдер М. Опросник способности к управлению самопрезентации в общении. 2016. URL: https://www.google.com/url.kspu.edu.
Столін В.В., Пантелєєв С.Р. Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості .2018.URL: https://studfiles.net.
Фрайбургский многофакторный личностный опросник. 2018. URL: https://www.google.com/url.
Шострем Е. «Опитувальник самоактуалізації САМОАЛ / в модифікації Л.Я. Гозмана, Ю.Є. Альошиної, М.В. Загіки та М.В. Кроз. 2017. URL: https://www.google.com/url/psytests.org.
Mykhalchuk N., Tabachnikov S., Kharchenko Ye., Ivashkevych E. The Empirical Research of the Experience of Reflection of Future Psychologists. Психологічні перспективи. Вип. 33. Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019. С. 248–260.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
