Психологічні особливості розвитку показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій
Анотація
Вступ. Креативний потенціал менеджерів освітніх організацій набуває особливої ваги в умовах соціальних трансформацій і соціальної напруженості в державі.
Мета: проаналізувати психологічні особливості розвитку показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій.
Методи. Опитувальник «Який Ваш креативний потенціал?» (Шкала А «Моя особистість», шкала В «Мій підхід до розв’язання проблем», Шкала С «Моє робоче середовище»).
Результати. Встановлено, що більша частина респондентів мають середній рівень вираженості показника креативного потенціалу «моя особистість». У значної частини опитаних зафіксовано стандартні підходи до розв’язання проблем, без прояву креативності. Констатовано, що високий рівень вираженості показника креативності професійного середовища освітньої організації, за оцінкою опитаних, характерний невеликій кількості освітніх організацій.
Висновки. Впровадження спеціальної програми, спрямованої на розвиток креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій, може сприяти підвищенню творчості в управлінській діяльності.
Посилання
2. Калініна, Л.М., Онаць, О.М. (2017). Базовий стандарт професійної діяльності керівника нової української школи. Керівник нової української школи: світоглядно-професійні орієнтири» : збірник наукових праць. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 52–60.
3. Лемберт, Т. (2001). Ключові проблеми керівництва: 50 перевірених способів вирішення проблеми. Київ : Наук. думка.
4. Лукомська, Ю.О. (2011). Психологічні особливості прояву креативності в рамках освітніх систем різних типів. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г.. С. Костюка. Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, 11, 6, 354–362.
5. Моляко, В.О. (2006). Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень. Житомир: Вид-во Рута.
6. Пермінова, Л.А. (2009). Формування менеджерської культури керівника навчального закладу. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології, 1, 75–80.
7. Починок, Є.А. (2021). Креативний менеджмент закладів освіти: вплив ергодизайну на формування творчої особистості. Імідж сучасного педагога, 5(200), 55-60.
8. Приходченко, К.І. (2011). Творче освітньо-виховне середовище : теоретичний і практичний концепти : монографія. Донецьк : Ноулідж.
9. Сухолова, М.А. (2021). Педагогічні умови формування сценічного іміджу викладача вокалу у процесі професійної підготовки : дис. доктора філософії. Мукачево, 227–231.
10. Чубова, І.І. (2017). Особистісна диференціація індивідуальних стилів управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів : дис. канд. психол. наук : 19.00.05. Луганськ.
11. Amabile, T. M. (1983). The Social Psychology of Creativity. New York: Springer-Verlag, 221–233.
12. Rinkevich, J. L. (2011). Creative Teaching: Why it Matters and Where to Begin. Clearing House, 84 (5), 219-223.
13. Zaleznik, A. (1992) Managers and Liders: are they different? Harvard Business Review. November-December, 126–135.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
