Ім’я як важлива складова самоідентичності у контексті адаптації особистості під час війни
Анотація
Вступ. Особливої актуальності проблема самоідентифікації особистості набула через повномасштабну війну в Украйні, яку розпочала росія, країна-агресор. Перед суспільством постало питання про сутність людської особистості, про її можливості, моральну і духовну сутність, життєві цінності, усвідомлення свого місця в ієрархії суспільства та національну приналежність, самосвідомість, самовідчуття, світосприйняття та світорозуміння.
Мета. Дослідити особливості роботи з ім’ям людини як важливої складової самоідентичності в контексті адаптації українців, тих, які тимчасово переселені за кордон, і тих, які залишились в Україні.
Методи. Використовувались методика дослідження соціальної адаптованості (Лемак & Петрище, 2011), авторський опитувальник дослідження особистісних характеристик, авторський опитувальник дослідження імені як складової самоідентичності. У рамках психокорекційної роботи з учасниками дослідження проводилася арт-терапевтична вправа «Сила імені».
Результати. За допомогою авторських опитувальників і вправ показано, що ім’я й робота з ним є дієвим засобом підтримки самоідентифікації під час адаптації тимчасово переселених українців, які перебувають за кордоном. Діагностика рівня адаптації показала, що понад половина учасників дослідження мають низький рівень адаптації, і це громадяни, які знаходяться за кордоном. Почуття ідентичності через ім’я під час війни в Україні для тимчасово переселених осіб проживалось в часі – коли учасники групи згадували минуле та ідентифікували себе з ним, усвідомлюючи сьогодення та майбутнє. Інтеграція в просторі відбувалась через відновлення цілісності особистості в учасників, покращила емоційний стан і привела до гармонійного самоусвідомлення через самоототожнення та прийняття себе в тому місці, де вони знаходяться.
Висновки. Дослідження показало, що ім’я і робота з ним є дієвим засобом підтримки самоідентифікації під час адаптації тимчасово переселених українців, перебуваючих за кордоном, та при кризі ідентичності.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
