Психологічна готовність персоналу пенітенціарних установ до екстремальних професійних ситуацій
Анотація
Вступ. У статті наголошено на характеристиках середовища професійної діяльності персоналу в пенітенціарних установах, зокрема наявності протиріч, ризиків та невизначеності при виконанні службових обов’язків.
Мета. Вивчити специфіку прояву екстремальних ситуацій в пенітенціарних закладах та визначити ознаки психологічної готовності персоналу до екстремальних професійних ситуацій.
Методи. Теоретичний аналіз, класифікація, систематизація та узагальнення наукової психологічної літератури з проблеми дослідження.
Результати. Обґрунтовано, що, враховуючи специфічні обставини виникнення екстремальних ситуацій в професійній діяльності, у персоналу пенітенціарних установ має бути сформована готовність до адекватних дій при їх виникненні. А рівень та ефективність діяльності персоналу пенітенціарних установ в екстремальних ситуаціях залежить від їхньої психологічної стійкості та готовності. Представлено типи екстремальних умов праці персоналу пенітенціарних установ: конфліктно-агресивні ситуації; ситуації з дефіцитом ресурсу часу для виконання поставлених завдань та з браком відповідних професійних можливостей; ситуації непередбачуваності; неочікувані ситуації. Визначено, що керувати власним психічним станом, бути емоційно врівноваженим, створювати в себе психічний стан спокою та концентрації уваги важливо для збереження психічного здоров’я персоналу в умовах екстремальних ситуацій. Розкрито структурні компоненти психологічної готовності персоналу пенітенціарних установ до екстремальних ситуацій: орієнтаційний, оціночний, вольовий, операціональний.
Висновки. Визначено, що достатня розвиненість усіх компонентів психологічної готовності персоналу пенітенціарних установ до екстремальних ситуацій та їх цілісна єдність є показником високого рівня психологічної готовності, активності, самостійності та творчого підходу до діяльності, що відповідає поняттю професійної компетентності. Обгрунтовано необхідність запровадження психологічного супроводження діяльності. Перспективи вбачаємо в формуванні психологічної готовності персоналу пенітенціарних установ до екстремальних ситуацій за допомогою спеціально цілеспрямованого та систематизованого комплексу психотехнологічних заходів.
Посилання
2. Корольчук, М.С. (2010). Теорія і практика професійного психологічного відбору: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. Київ: Ніка-Центр.
3. Лазарус, Р. (2015). Стрес, оцінка та допінг. Київ.
4. Медведєв, В.С. (1996). Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ : навч. посіб. Київ: Вид-во Ін-ту внутр. справ.
5. Професійна етика персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (2019): навчальний посібник / уклад. І.В. Дорошенко, Біла Церква.
6. Пузирьов, М.С. (2017). Приватні пенітенціарні установи: зарубіжний досвід та національний підхід. Бюлетень Міністерства юстиції України. 7, 32–37.
7. Connor, K.M. (2003). Development of a new resilience scale: the Connor-Davidson Resilience Scale / K.M. Connor, J. R. Davidson. Depression and Anxiety, 18. 76.
8. Cullen, F.T., Link, B.G., Wolfe, N.T., Frank, J. (1982). The social dimensions of correctional off icer stress. Juistice Quarterly, 2.
9. Luthar, S.S.,Cicchetti, D., Becker, B.(2000).The construct of resilience:acriticale valuation and guidelines for future work. Child development, 71, 543.
10. Masten, A. (2014). Ordinary magic: resilience in development. New York: The Gulford press.
11. Neman, R. (2005). APA’s resilience initiative. Professional psychology: research and practice, 36, 227.
12. Richardson, G. (2002). The metatheory of resilience and resiliency. Journal of clinical Psychology, 58 (3), 307–321. DOI 10.1002 / jclp. 20020
13. Sele, H. (1992). Stress without distress. Riga: Vyeda
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
