Психологічна гнучкість як чинник психологічного благополуччя персоналу організації

  • Олена Вячеславівна Савченко ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» https://orcid.org/0000-0002-7069-7419
  • Денис Гійович Лавриненко ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» https://orcid.org/0000-0002-9306-3830
  • Тетяна Володимирівна Кононенко ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
DOI: https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.12
Ключові слова: психологічне благополуччя, суб'єктивне благополуччя, організаційна стійкість, персонал організації, психологічна гнучкість

Анотація

Вступ. Психологічне благополуччя персоналу – важливий параметр оцінки ефективності функціонування організації. У період соціальної напруженості та невизначеності існує потреба виділити чинники, які обумовлюють рівень благополуччя, з метою стабілізації та покращення якості життя працівників.

Мета – розглянути психологічну гнучкість працівників як важливий чинник психологічного благополуччя персоналу організації з високими показниками організаційної стійкості.

Методи. Використані психодіагностичні методики: «Шкала психологічного благополуччя (PWB)», «Шкала суб'єктивного благополуччя», «Шкала психологічної гнучкості (MPFI)», «Опитувальник прийняття та дії на робочому місці (WAAQ)». При обробці застосовані процедури: кластерний аналіз, U-критерій Манна-Уітні, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA).

Результати. За показниками психологічного та суб’єктивного благополуччя визначено три типи працівників: «найменш благополучні», «благополучні» та «найбільш благополучні». Встановлено вплив рівня психологічної гнучкості на загальний рівень психологічного благополуччя та його складові.

Висновки. Рівень психологічної гнучкості впливає на рівень психологічного благополуччя і не впливає на переживання суб’єктивного благополуччя. Організаційна стійкість виконує функцію буфера між актуальними соціально-економічними умовами та переживанням стану психологічного благополуччя персоналу організації.

Посилання

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) в Україні. Мінфін. Відновлено з https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/
2. Данильченко, Т.В. (2016). Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір: монографія. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Чернігів.
3. Індекс інфляції в Україні. Мінфін. Відновлено з https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/
4. Каргіна, Н.В. (2015). Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освіта, 3, 48–55.
5. Коробка, І.М. (2022). Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 2, 85-93. DOI https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-1
6. Курова, А.В. (2018). Гендерні відмінності у детермінантах суб’єктивного благополуччя особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 5, 54-60.
7. Пахоль, Б.Є. (2017). Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1, 80–104.
8. Рівень безробіття в Україні. Мінфін. Відновлено з https://index.minfin.com.ua/labour/unemploy/
9. Савченко, О.В., Калюк О.О. (2022). Методика діагностики когнітивних аспектів суб’єктивного благополуччя особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25), 89-101. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.10
10. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Нац. академія пед. наук України, Ін-т соціал. та політ. психології. Кропивницький :Імекс-ЛТД.
11. Bond, F. W., & Hayes, S. C. (2002). ACT atwork. In F. W. Bond & W. Dryden (Eds.), Handbook of brief Cognitive Behaviour Therapy.Chichester, UK: John Wiley & Sons, 117-139. DOI: https://doi.org/10.1002/9780470713020.ch7
12. Bond, F.W., Hayes, S.C., Baer, R.A., Carpenter, K.M., Guenole, N., Orcutt, H.K., & Zettle, R.D. (2011) Preliminary psychometric properties of the Acceptance and Action Questionnaire–II: A revised measure of psychological in flexibility and experiential avoidance. Behavior therapy, 42(4), 676–688. DOI: 10.1016/j.beth.2011.03.007
13. Çankır, B., & Şahin, S. (2018). Psychological well-being and job performance: the mediating role of work engagement. Hitit Üniversite si Sosyal Bilimler Enstitüsü Dergisi, 11 (3), 2549-2560. DOI:10.17218/hititsosbil.487244
14. Hayes, S. C., Luoma, J. B., Bond, F. W., Masuda, A., & Lillis, J. (2006). Acceptance and commitment therapy: Model, processes and out comes. Behavior Research and Therapy, 44, 1–25. DOI: 10.1016/j.brat.2005.06.006
15. Holman, D., Johnson, S., & O'Connor, E. (2018). Stress management interventions: Improving subjective psychological well-being in the workplace. In E. Diener, S. Oishi, & L. Tay (Eds.), Handbook of well-being. Salt Lake City, UT: DEF Publishers. Retrieved from https://www.research.manchester.ac.uk/portal/files/64354486/Holman_2018_Stress_Management_Interventions.pdf
16. Loon,M., Otaye-Ebede, L., & Stewart, J. (2019). The paradox of employee psychological well-being practices: an integrative literature review and new directions for research. The International Journal of Human Resource Management, 30 (1),156-187. DOI: 10.1080/09585192.2018.1479877
17. Lo Presti, A., Törnroos, K., & Pluviano, S. (2020). «Because I am worth it and employable»: A cross-cultural study on self-esteem and employability orientation as personal resources for psychological well-being at work. Current Psycholodgy, 39 (5), 1785–1797. DOI: 10.1007/s12144-018-9883-x
18. Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology, 52, 397-422. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
19. Piao, X., & Managi, S. (2022). Long-term improvement of psychological well-being in the workplace: what and how. Social Science & Medicine, 298 (7), 114851. DOI: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.114851
20. Ryff, C.D. (2014). Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychother Psychosom. 83, 10-28. DOI: https://doi.org/10.1159/000353263
Опубліковано
2022-11-25
Як цитувати
Савченко, О., Лавриненко, Д., & Кононенко, Т. (2022). Психологічна гнучкість як чинник психологічного благополуччя персоналу організації. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (3(27), 118-129. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.12
Номер
№ 3(27) (2022): Організаційна психологія. Економічна психологія
Розділ
Організаційна психологія

Авторське право (c) належить авторам статті.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).