Психологічний зміст поняття суб’єктивного благополуччя особистості
Анотація
Вступ. На тлі постійного зростання напруженості глобалізаційних процесів через кризи, збройні конфлікти актуальною постає проблема суб’єктивного благополуччя особистості.
Мета – визначити психологічний зміст поняття суб’єктивного благополуччя особистості.
Методи. Застосовано теоретичні методи дослідження: аналізу, систематизації, зіставлення й узагальнення, інтерпретації сучасних теоретико-емпіричних досліджень в українській і зарубіжній психології.
Результати. У статті проведено теоретико-методологічний аналіз досліджень проблеми суб’єктивного благополуччя особистості, який показав, що вчені розглядають це поняття в контексті гедоністичного, евдемоністичного підходів, ґрунтуючи благополуччя на засадах позитивного, ресурсного функціонування особистості. З’ясовано, що, заглиблюючись у змістовні аспекти благополуччя особистості через різні контексти існування та діяльності суб’єкта, дослідники почали виокремлювати різноманітні конструкти в характеристиках благополуччя, які детально описані в рамках поняття якості життя, аксіологічного та суб'єктно-діяльнісного підходів.
Висновки. Суб’єктивне благополуччя визначено як багатогранний інтегративний феномен, що відображає змістові характеристики комплексного переживання задоволеності особистості від оптимальної реалізації себе в межах ціннісно-смислових настанов у різних сферах та житті в цілому, здатності бути повноцінним його суб’єктом.
Посилання
2. Боришевський, М.Й. (2010). Дорога до себе: від основ суб’єктності до вершин духовності: монографія. Київ: Академвидав.
3. Вірна, Ж.П. (2013). Аксіологія якості життя особистості. Психологія особистості, 1(4), 104–112.
4. Волинець, Н.В. (2020). Психологія особистісного благополуччя персоналу Державної прикордонної служби України. Дис. докт. психол. наук. Київ.
5. Горбаль, І.С. (2016). Соціально-психологічні чинники суб’єктивного благополуччя пенсіонерів. Дис. канд. психол. наук. Київ.
6. Гуляс, І.А. (2010). Феномен щастя: аксіопсихологічні аспекти. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПНУ, 4, XII, 103–109.
7. Данильченко, Т.В. (2016). Суб’єктивне соціальне благополуччя: психологічний вимір : монографія; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Чернігів: Десна Поліграф.
8. Єзерська, Н.В. (2018). Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя підлітків в умовах спеціалізованої школи-інтернату. Дис. канд. психол. наук. Київ.
9. Каргіна, Н.В. (2018). Ресурси та чинники психологічного благополуччя особистості. Дис. канд. психол. наук. Одеса.
10. Карпенко, З.С. (2013). Сучасний стан аксіологічних студій в Україні. Психологія особистості, 1(3), 21–31.
11. Кологривова, Е. І. (2008). Функції особистісних прагнень в переживанні молодою людиною суб’єктивного благополуччя. Автореф. дис. канд. психол. наук. Київ.
12. Курова, А.В. (2018). Психологічні індивідно-особистісні детермінанти суб’єктивного благополуччя майбутніх психологів. Дис. канд. психол. наук. Одеса.
13. Ложкін, Г.В., Глуханюк, Н.С., & Волянюк, Н.Ю. (2003). Проблема суб’єкта як теоретична основа професіоналізації особистості. Психологія і суспільство, 2, 97–103.
14. Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії. (2006). В.О. Татенко (Ред.). Київ: Либідь.
15. Максименко, С.Д., & Осьодло, В.І. (2010). Психобіографічні характеристики суб’єкта у військово-професійній діяльності. Проблеми екстремальної та кризової психології, 7, 327–342.
16. Осьодло, В.І. (2012). Психологія професійного становлення офіцера: монографія. Київ: Золоті Ворота.
17. Пахоль, Б.Є. (2020). Соціально-психологічні чинники професійного суб’єктивного благополуччя особистості. Дис. д-ра філософії. Київ.
18. Титаренко, Т.М. (2015). Способи оптимізації практик побудови життєвого шляху. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 35, 137–147.
19. Титаренко, Т.М. (2007). Життєві завдання особистості як соціально-психологічний чинник моделювання майбутнього. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 6(19), 304–311.
20. Andrews, F.M., & Withey, S.B. (1976). Social indicators of well-being: America’sperception of life quality. NewYork: Plenum Press.
21. Argyle, M., Martin, M., & Crossland, J. (1989). Happiness as a function of personality and social encounters. Recent advances in social psychology : an international perspective (ed. by J.P. Forgas, J.M. Innes). North-Holland : Elsevier. 189–203.
22. Bandura, A. (1992). Exercise of personal agency through the self-efficacy mechanisms. Self-efficacy: Thought control of action (Ed. Schuareer). Washington. 3–38.
23. Bradburn, N.M. (1969). The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine.
24. Campbell, A., Converse, P.E., & Rodgers, W.L. (1976). The Quality of American Life: Perceptions, Evaluations and Satisfactions. Russell Sage Foundation. 583.
25. Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95(3), 542–575.
26. Diener, E. (2009). The science of well-being : the collected works. Series : Social Indicators Research Series, 37, 274.
27. Diener, E., Oishi, S., & Lucas, R.E. (2003). Personality, culture, and subjective well-being : Emotional and cognitive evaluations of life. Annual Review of Psychology, 54, 403–425.
28. Flanagan, J.C. (1978). A research approach to improving our quality of life. American Psychologist, 33(2), 138–147.
29. Fordyce, M.W. (1988). A review of research on the happiness measures : A sixty second index of happiness and mental health. Social Indicators Research, 20, 355–381.
30. Glatzer, W. (1987). «Components of well-being». in A. C. Michalos (Ed.), German Social Report: Living Conditions and Subjective Well-being, 1978-1984, 25-33.
31. Hills, P., & Argyle, M. (1998). Positive moods derived from leisure and their relationship to happiness and personality. Personality and Individual Differences, 25, 523–535.
32. Huppert, F.A., Marks, N., Clark, A., Siegrist, J., Stutzer, A., Vitterso, J., & Wahrendorf, W. (2009). Measuring well-being across Europe: Description of the ESS well-being module and preliminary findings. Social Indicators Research, 91(3), 301–315.
33. Hyde, M., Wiggins, R.D., Higgs, P., & Blane, D.B. (2003). A measure of quality of life in early old age : The theory, development, and properties of a needs satisfaction model (CASP-19). Aging and Mental Health, 7(3), 86–94.
34. Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. New York: Farrar, Straus and Giroux.
35. Kahneman, D., & Deaton, A. (2010). High income improves evaluation of life but not emotional well-being. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 107(38), 16489–16493.
36. Keyes, C.L.M. (2002). The mental health continuum : From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior, 43(2), 207–222.
37. Keyes, C.L.M., Shmotkin, D., & Ryff, C.D. (2002). Optimizing well-being : The empirical encounter of two traditions. Journal of Personality and Social Psychology, 82, 1007–1022.
38. Luhmann, M., Hofman, W., Eid, M., & Lucas, R.E. (2012). Subjective Well-Being and Adaptation to Life Events: A Meta-Analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 102(3), 592–615.
39. Lyubomirsky, S., & Lepper, H.S. (1999). A measure of subjective happiness : preliminary reliability and construct validation. Social Indicators Research, 46, 137–155.
40. Lyubomirsky, S. (2008). The How of Happiness. New York. The Penguin Press.
41. Nickerson, C., Schwarz, N., & Diener, E. (2007). Financial Aspirations, Financial Success, and Overall Life Satisfaction: Who? And How? Journal of Happiness Studies, 8, 467–515.
42. Ryan,R.M., & Deci, E.L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78.
43. Ryan, R.M., Huta,V., & Deci, E.L. (2008). Living well : A self-determination theory perspective on eudaimonia. Journal of Happiness Studies, 9, 139–170.
44. Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2001). On happiness and human potentials : A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology, 52, 141–166.
45. Ryff, C.D., & Singer, B. (1996). Psychological well-being : Meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and Psychosomatics, 65, 14–23.
46. Ryff, C.D., & Keyes, C.L.M. (1995). The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 4(69), 719–727.
47. Ryff, C. (1989). In the Eye of the Beholder : Views of Psychological Well-Being Among Middle-Aged and Older Adults. Psychology and Aging, 2(4), 195–210.
48. Seligman, M.E.P. (2012). Flourish : a visionary new understanding of happiness and well-being. Australia : Random House.
49. Strumpel, B. (1974). Economic Well-being as an Object of Social Measurement. Subjective Elements of Well-Being. Paris: Organization for Economic Cooperation and Development, 75–122.
50. Lucas, R.E., Clark, A.E., Georgellis, Y., & Diener, E. (2004). Unemployment Alters the Set Point for Life Satisfaction. Psychological Science,1(15), 8–13.
51. Veenhoven, R. (1991). Questions on Happiness: Classical Topics, Modern Answers, Blind Spots. Subjective Well-Being: an interdisciplinary perspective. (ed. by F. Strack, M. Argyle, N. Schwarz). 1st ed. Oxford: Pergamon Press. 7–26.
52. Waterman, A.S. (1993). Two conceptions of happiness: contrasts of personal expressiveness (eudaimonia) and hedonic enjoyment. Journal of Personality and Social psychology, 64, 678–691.
53. White, M.P., & Dolan, P. (2009) Accounting for the richness of daily activities. Psychological Science, 20(8), 1000–1008.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
