Толерантність до невизначеності та її зв’язок із психологічним здоров’ям освітнього персоналу в умовах воєнного часу

Анотація

Вступ. В умовах невизначеності, що породжена війною рф проти України, виникає необхідність сприяння розвитку толерантності до невизначеності персоналу організацій різного типу. Серед таких організацій чинне місце посідають заклади освіти.

Мета: Проаналізувати рівень розвитку толерантності до невизначеності та її зв’язок із психологічним здоров’ям освітнього персоналу в умовах воєнного часу.

Методи. Дослідження здійснювалось за допомогою комплексу методик «Психічне здоров’я в умовах війни», що включав діагностичні методики та анкету-паспортичку, які були спрямовані на вивчення різних аспектів психічного здоров’я персоналу освітніх організацій.

Результати. Проаналізовано показники толерантності до невизначеності освітнього персоналу в умовах воєнного часу. У результаті дослідження встановлено, що найбільш вираженими складовими толерантності до невизначеності є ставлення до складних завдань та надання переваги невизначеності. Встановлено, що понад чверті респондентів мають високий рівень загального показника толерантності до невизначеності. Показано, що серед компонентів психологічного здоров’я освітнього персоналу найбільш тісний зв’язок спостерігається між показниками толерантності до невизначеності й рефлексивно-особистісним, емоційним та операційно-функціональним компонентами («внутрішній контроль»).

Висновки. Констатовано, що загальний показник толерантності до невизначеності, а також складові толерантності до невизначеності (ставлення до складних завдань, надання переваги невизначеності та ставлення до невизначених ситуацій) пов’язані з основними компонентами психологічного здоров’я освітнього персоналу.