Психологія користувачів інформаційно-комунікаційних технологій як новий напрям досліджень
Анотація
Вступ. Безпрецендентний поступ інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в різні сфери життя суспільства спричиняє суттєві зміни, що відчувається самими людьми, а також фіксуються науковцями в багатьох країнах світу. Отже, актуальним завданням сучасної науки виступає дослідження впливу таких змін на життєдіяльність сучасного суспільства в цілому, а також на перебіг когнітивних процесів та поведінки великої групи людей – фахівців, які працюють з інформацією.
Мета. Висвітлити основні напрями досліджень впливу іформаційно-комунікаційних технологій на життєдіяльність сучасного суспільства та на розвиток особистості користувачів мережі Інтернет.
Методи. Застосовувалися розроблені авторкою методики «Застосування ІКТ для самоорганізації та саморозвитку особистості» (Винославська, 2015) та «Переваги і недоліки застосування ІКТ в навчальному процесі студентів» (Винославська, 2016).
Результати. Актуальність дослідження підкріплюється переліком сучасної наукової літератури з питань впливу ІКТ на життєдіяльність сучасного суспільства, зокрема на когнітивно-ментальний розвиток особистості. У статті здійснено аналіз оцінних суджень викладачів, аспірантів та магістрантів технічного університету як просунутих користувачів щодо переваг і недоліків застосування ІКТ, досліджено динаміку оцінних суджень українських користувачів щодо негативного впливу роботи в мережі Інтернет (2012-2022) та порівняно отримані дані з результатами зарубіжних досліджень. Сформульовано перспективи подальших досліджень в галузі психології користувачів ІКТ.
Висновки. Інформація, наведена у статті, може бути корисною при дослідженні проблем соціальної психології користувачів ІКТ, а також психологічних наслідків їхньої роботи в мережі Інтернет.
Посилання
2. Винославська, О.В., уклад. (2016). Методика викладання у вищій школі. Зошит з виконання індивідуальної роботи: Для магістрів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського.
3. Винославська, О.В. (2020). Психологічна культура викладача сучасного університету: методичні інструменти дослідження. Вища освіта України в контексті цивілізаційних змін та викликів: стан, проблеми, перспективи розвитку : кол. моногр. / Калінічева Г.І. Винославська О.В., Заліток Л.М., Любовець О.М. та ін.; за заг. ред. Г.І. Калінічевої. Київ, Фенікс. 248-271.
4. Максименко, С.Д. (2006). Генеза здійснення особистості. Київ, Видавництво ТОВ «KMM».
5. Шапочка, С.В. (2015). Класифікація шахрайства, що вчиняється з використанням комп’ютерних мереж (кібершахрайства). Наука і правоохорона, 1, 159-165. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nip_2015_1_26
6. Akther, U.M. (2013). Psychological Impact of Distance Education Technologies in Student's Personal Development. International Journal of Developmental and Educational Psychology, 2(1), 203–212. https://www.redalyc.org/articulo.oa?id=349852173011
7. Avgerou, C. (2010). Discourses on ICT and development. Information technologies and international development, 6(3), 1–18. http:// eprints.lse.ac.uk/35564/1/Discourses_on_ICT_and_development_(LSERO).pdf
8. Bieser, J.C.T., & Hilty, L.M. (2020). Conceptualizing the impact of information and communication technology on individual time and energy use. Telematics and Informatics, 49(C). Article number: 101375. https://doi.org/10.1016/j.tele.2020.101375
9. Carr, N. (2020). The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains. – W. Norton & Company; Updated edition.
10. Chaudhry, A. H., & Malik, M. (2019). Use of ICT and Students' Personal and Social Development at Higher Education Level. Responsible Education, Learning and Teaching in Emerging Economies, 1(1), 1-8. DOI: 10.26710/relate.v1i1.1116
11. Day, A., Paquet, S., Scott, N., & Hambley, L. (2012). Perceived information and communication technology (ICT) demands on employee outcomes: The moderating effect of organizational ICT support. Journal of Occupational Health Psychology, 17(4), 473–491. https://doi.org/10.1037/a0029837
12. Ejdys, J. (2018). «Building technology trust in ICT application at a university», International Journal of Emerging Markets, 13(5), 980–997. https://doi.org/10.1108/IJoEM-07-2017-0234
13. Enache, R.R., & Crisan, A.A. (2013). The Impact of a Collaborative Learning Using New Informational Technologies on Personality Development. Social and Behavioral Sciences, 76, 327–335. doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.04.122
14. Gutierrez, Leonardo J., Rabbani, Kashif, Ajayi, Oluwashina Joseph, Gebresilassie, Samson Kahsay, Rafferty, Joseph, Castro, Luis A., & Banos, Oresti. (2021). Internet of Things for Mental Health: Open Issues in Data Acquisition, Self-Organization, Service Level Agreement, and Identity Management. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(3). Article number: 1327. https://doi.org/10.3390/ijerph18031327
15. Jansen, B. (2023). 60+IoT Statistics, Facts & Trends. Received on March 3, 2023. https://vpnalert.com/resources/iot-statistics/
16. Melnychenko, A., & Zheliaskova, T. (2021). Transformation of Educational Process in Covid-19 Pandemic: A Case of Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. Advanced Education, 8, 4-10. DOI: 10.20535/2410-8286.237575
17. Nevado-Peña, D., López-Ruiz, V.-R., & Alfaro-Navarro, J.-L. (2019). Improving quality of life perception with ICT use and technological capacity in Europe. Technological Forecasting and Social Change, Elsevier, 148(C). Article number: 119734. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2019.119734
18. Olan, F., Jayawickrama, U., Arakpogun, E.O. et al. (2022). Fake news on Social Media: the Impact on Society. Inf Syst Front. https://doi.org/10.1007/s10796-022-10242-z
19. Piszczek, M.M., Pichler, S., Turel, O., & Greenhaus, J. (2016). The information and communication technology user role: Implications for the work role and inter-role spillover. Frontiers in Psychology, 7. Article number: 02009. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.02009
20. Scheel, L., Vladova, G., & Ullrich, A. (2022). The influence of digital competences, self-organization, and independent learning abilities on students’ acceptance of digital learning. Int J Educ Technol High Educ, 19(44). https://doi.org/10.1186/s41239-022-00350-w
21. Sosnin, O., & Kononets, M. (2020). Directions of solving problem issues of improving personality development in the conditions of the new psycho-computer reality. Humanities Studies, 81(4), 108–125. https://doi.org/10.26661/hst-2020-4-81-07
22. Top 10 Negative Effects of Internet on Students. (2023). Retrieved January 17 from https://www.stepbystep.com/top-10-negative-effects-of-internet-on-students-97334/
23. Xinaris, Ch. (2016). The individual in an ICT world. European Journal of Communication, 31(1), 58–68. https://doi.org/10.1177/0267323115614487
24. Ye, L., Kuang, M., & Liu, S. (2022). ICT Self-Efficacy, Organizational Support, Attitudes, and the Use of Blended Learning: An Exploratory Study Based on English Teachers in Basic Education. Front. Psychol. Sec. Organizational Psychology, 13. Article number: 941535. doi:10.3389/fpsyg.2022.941535
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
