Динаміка задоволеності життям здобувачів вищої освіти в часи війни
Анотація
Вступ. Актуальною задачею в сфері ментального здоров’я є аналіз динаміки змін складових цього феномену, а також розробка і впровадження в практику моделей організаційної культури, спроможної надавати особистості підтримуваний вплив в складних ситуаціях життєдіяльності.
Мета: емпірично дослідити динаміку задоволеності життям здобувачів вищої освіти в часи війни та встановити її кореляти.
Методи. Для проведення емпіричного дослідження було обрано порівняльну та кореляційну стратегії дослідження. Застосовано психодіагностичні методи: Шкала задоволеності життям (SWLS), Шкала посттравматичного зростання (PTGI), Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS). Порівняння кількісних даних здійснювалось у відсотковому відношенні, для встановлення взаємозв’язку було використано метод Пірсона.
Результати дослідження. Динаміка задоволеності життям здобувачів вищої освіти відбиває нелінійний процес адаптації особистості до життя в умовах війни. Значна доля здобувачів освіти під час війни оцінює своє життя як неблагополучне і потребує збагачення ресурсів. Встановлено статистичну пов’язаність задоволеності життям здобувачів вищої освіти з відчуттям підтриманості в освітньому просторі, психоемоційною стабільністю та здатністю особистості до духовного росту.
Висновки. Отримані результати дозволяють формувати більш чутливі до контексту війни стратегії психологічної підтримки адаптаційних ресурсів здобувачів вищої освіти.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
