Мотиваційні чинники волонтерської діяльності в кризові періоди сучасності (на прикладі України)

Анотація

Вступ. Війна, яка триває в Україні, є найбільшим кризовим викликом сучасного світу. Мільйони українців та іноземців добровільно, організовано і одноосібно долучаються до різноманітної допомоги Збройним Силам України (ЗСУ), потерпілим, пораненим, дітям-сиротам, переселенцям та біженцям з окупованих територій. Їх підтримка допомагає вистояти тим, кому найважче. Тому в контексті соціально-психологічної та організаційної проблематики важливо розуміти, що спонукає, що мотивує людей допомагати іншим, часто нехтуючи власною безпекою і благополуччям.

Мета: на основі аналізу наукових публікацій, історичного і сучасного досвіду волонтерської діяльності в світі і в Україні окреслити поняття волонтерства та визначити основні мотиваційні чинники, що спонукають людей до безкорисної добровільної допомоги в кризові періоди сучасності.

Методи: теоретичний аналіз наукової і публіцистичної літератури, контент-аналіз, порівняльний аналіз, системний підхід, співставлення й аналогія.

Результати. На основі аналізу визначено сутність поняття волонтерства в процесі соціально-психологічного та історичного розвитку. Визначено основні мотиви та чинники волонтерської діяльності в кризові періоди. Виявлено, що роль внутрішньої (особистісної) мотивації до допомоги іншим під час криз набуває значного масштабування і є більш вираженою.

Висновки. Отримані результати дають розуміння людської мотивації до допомоги іншим в складні кризові періоди, що  може сприяти ефективному підбору, залученню та співпраці з волонтерами у військових, громадських, гуманітарних, медичних та інших організаціях під час військового стану та у післявоєнний період в Україні.