Особливості міжособистісної комунікації адміністраторів територіальних сервісних центрів МВС України
Анотація
Вступ. Стаття висвітлює результати дослідження особливостей інтерперсональної взаємодії адміністраторів територіальних сервісних центрів МВС України. Вони у процесі службової діяльності найбільше контактують з громадянами, від їхнього комунікативного потенціалу залежить успішність виконання сервісних функцій. Знання особливостей їхньої комунікації допоможе психологам правильно здійснювати професійний добір фахівців і обґрунтовано призначати їх на посади.
Мета: встановлення особливостей міжособистісної взаємодії адміністраторів територіальних сервісних центрів МВС України на основі реалізації психодіагностичних можливостей ОМВ (Leary, 1957) і ОВП (John, Naumann & Soto, 2008).
Методи. Дослідження ґрунтувалося на використанні надійних і валідних психодіагностичних методик: «Leary's Interpersonal Behavior Circle» (LIBC) (Опитувальник міжособистісної взаємодії, ОМВ) (T. Leary, 1957), а також «Big Five Inventory» (BFI) (Опитувальник Великої п’ятірки, ОВП) (O. John, L. Naumann & C. Soto, 2008). Використовувались методи порівняння, систематизація та узагальнення даних наукових розвідок з окресленої проблематики, індукція та дедукція, вивчення та аналіз літературних джерел; психологічна діагностика; аналіз показників шкал опитувальників; опитування та інтерв’ювання адміністраторів, експертне оцінювання, кореляційний аналіз, статистична обробка даних (з використанням програм Microsoft Excel та SPSS Statistics).
Результати. Обрана методологія вивчення особливостей міжособистісної взаємодії адміністраторів ТСЦ дає можливість визначити домінуючі типи інтерперсональної взаємодії працівника ТСЦ і встановити придатність до службової діяльності в системі МВС. Успішному адміністратору ТСЦ важливо мати в психологічному профілі схильність до стенічних типів міжособистісної взаємодії, також бажано, щоб вона доповнювались в профілі підвищеними значеннями октантів гіпостенічного характеру, зокрема «7» (співпрацюючий-конвенціональний тип) або «8» (відповідально-великодушний). Паралельне використання методик ОМВ і ОВП дозволяє психологу також визначити особистісні фактори, які впливають на комунікативний потенціал адміністратора ТСЦ.
Висновки. Застосування психодіагностичних методик ОМВ і ОВП дозволяє коректно визначити комунікативний потенціал адміністратора ТСЦ, який виявляється в процесі міжгрупової взаємодії в команді підрозділу, а також у процесі міжособистісної взаємодії адміністраторів з громадянами. Результати дослідження уможливлять правильну розстановку працівників всередині підрозділу, а також підкажуть напрями проведення психологічної роботи з фахівцями ТСЦ МВС з метою покращання їхньої взаємодії з громадянами.
Посилання
2. Barko, V., Ostapovich, & V., Protsyk, L. (2019). The ways to optimize the professional selection of personnel of the National Police of Ukraine (psychological and legal aspect). Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VII(76), 71-77. https://doi.org/10.31174/SEND-PP2019-187VII76.
3. Barko, V., Koval, I., Lunov, V., Kocharian, A., Barinova, N., & Onufriieva, L. (2019). Professional Competence of Supervisory Staff of the National Police of Ukraine. International Journal of Recent Technology and Engineering, 8(4), 135-142. https://doi.org/10.35940/ijrte.D1007.1184S19.
4. Barko, V., Medvedev V., & Ohrimenko, I. (2020). Psychological profile of Patrol Police Officer as a basis of successful activity. Postmodern Opening, 3(11). https://doi.org/10.18662/po/11.3/197 .
5. Barko, V., Okhrimenko, I., Ostapovich, V., Medvediev, V., & Sprynchuk, S. (2020). Professional psychological potential of a modern police manager as the basis for the formation of an effective managerial system. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(11), 203-214. http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/1196.
6. Barko, V., Ostapovich, V., Okhrimenko, I., Yevdokimova, O., Ponomarenko, Y., Prontenko, K., Antonova, O., Sydorchuk, N., & Sokolovskyi, O. (2020). Psychological Profile of Successful Criminal Police Officer. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(3), 120-133. http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/755 (WOS.).
7. Barko, V., Kryvolapchuk, V., Kulyk, O., Kalynovskyi, B., & Kosiak, N. (2020). Attitude of Young People to the Criminality Problem in Ukrainian Postmodern Society. Postmodern Openings, 11(1), 93-115. https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/125.
8. Barko, V., & Ostapovich, V. (2021). Psychological Aspects of Official Activities of Police Officers of Cargo and Mobile Objects Security Orders. Proceedings of the International Conference on Social Science, Psychology and Legal Regulation, 617, 125-132. https://doi.org/10.2991/assehr.k.211218.021.
9. Barko, V., Ohrimenko, I., Boyko-Buzil, J., & Alexandrov, D. (2021). Possibilities of the method of Semantic differential in determining the peculiarities of Police officers interpersonal interaction. Applied Linguistics Research Journal (alrj,) 5(3), 28-36. https://doi.org/10.14744/alrj.2021.44712.
10. Barko, V., Ohrimenko, I., Pashyieva, A. (2021). Pecularities of Interpersonal Comunicative Interaction of Police Officers. Applied Linguistics Research Journal (alrj), 5(5), 38-47. https://doi.org/10.14744/alrj.2021.48278.
11. Barko, V., Bek, A., & Tatarenko, A. (2002). Developing of Police Management Training in Post-Soviet Societies: Understanding the Context and setting the Agenda. Police Quarterly, (5), 447-469.
12. Barko, V., Bek, A., & Tatarenko, A. (2003). Women Militia Officers inUkraine: Exploring their Experiences in a Post-Soviet Policing Organization. Policing. An International Journal of Police Strategies and Management, 4(26), 108-120.
13. Barko, V., Okhrimenko, I., Vavryk, L.,.Chornous, V, Okhrimenko, S., & Aleksandrov, Y. (2023). The impact of professional stress on the mental health of law enforcement officers. Wiadomosci Lekarskie Medical Advances, LXXVI(6), 1428-1436. https://doi.org/10. 36740/WLek202306115.
14. Barrett, G. V., Miguel, R. F., Hurd, J. M., Lueke, S. B., & Tan, J. A. (2003). Practical Issues in the Use of Personality Tests in Police Selection. Public Personnel Management, 32(4). 370-388. https://doi.org/10.1177/009102600303200403.
15. Dunnette, M. D., & Borman, W. C. (1979). Personnel Selection and Classification Systems. Annual Review of Psycholog,. 30(1), 477-525. https://doi.org/https://doi.org/10.1146/annurev.ps.30.020179.002401.
16. Cochraine, R. E., Tett, R., & Vandecreek, L. (2003). Psychological Testing and the Selection of Police Officers. A National Survey. Criminal Justice and Behavior, 30(5), 511-537. https://www.researchgate.net/publication/247743668 (data zvernennia: 03.02.2020).
17. John, O. P., Naumann, L. P., & Soto, C. J. (2008). Paradigm Shift to the Integrative Big-Five Trait Taxonomy: History, Measurement, and Conceptual Issues. Handbook of personality: Theory and research. Guilford Press.
18. Leary, T. (1957). Interpersonal diagnosis of personality. A functional theory and methodology. Ronald Press.
19. Sullivan, H. S. (1965). The collected works. Vol. 1-2. Norton.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
