Особливості суб’єктивного благополуччя персоналу організацій в різних соціально-економічних сферах: теоретичний аналіз проблеми
Анотація
Вступ. Дослідження суб’єктивного благополуччя персоналу є значущою проблемою та сьогодні посідає значне місце в організаційній психології.
Мета: здійснити теоретичний аналіз особливостей суб’єктивного благополуччя персоналу організацій в різних соціально-економічних сферах.
Результати. Найбільш представленими є дослідження щодо таких соціально-економічних сфер: суб’єктивне благополуччя освітніх організацій, військових організацій, бізнес-організацій. Суб’єктивне благополуччя персоналу організацій в різних соціально-економічних сферах кореспондує насамперед з контекстом діяльності організацій залежно від її сфери. В освітніх організаціях – це освітній процес, у військових організаціях – це воєнні умови праці, в бізнес-організаціях – це специфіка бізнес-процесів та конкретна сфера бізнесу. Суб’єктивне благополуччя персоналу організацій в різних соціально-економічних сферах відрізняється також і суб’єктами досліджень. В освітніх організаціях суб’єктами досліджень є всі учасники освітнього процесу; у військових організаціях – це потенційні та діючі військові, ветерани та члени їхніх сімей; в бізнес-організаціях суб’єктами досліджень є власники бізнесу (підприємці), менеджери та персонал організацій. Базуючись на цих відмінностях, досліджуючи суб’єктивне благополуччя в зазначених типах організацій, дослідники визначають відповідні системи чинників, що стосуються кожного із зазначених критеріїв (контекст діяльності та суб’єкти діяльності).
Висновки. Проведення емпіричних досліджень щодо суб’єктивного благополуччя персоналу в кожній із зазначених сфер з урахуванням зазначених особливостей дозволить розробити ефективні технології забезпечення суб’єктивного благополуччя персоналу організацій.
Посилання
2. Волинець, Н.В. (2020). Психологічні особливості особистісного благополуччя в професійній сфері життєдіяльності: монографія.
3. Горова, О.О. (2021). Професійний розвиток як чинник суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх організацій. Вчені записки Університету «КРОК», 3 (63), 195-201.
4. Данильченко, Т.В. (2020). Особливості особистісного благополуччя військовослужбовців, що перебували в зоні АТО. Український психологічний журнал, 2(14), 64-84.
5. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., & Терещенко, К. В. (2019). Методики для дослідження «mental health» персоналу організацій. Актуальні проблеми психології, 4, 54.
6. Карамушка, Л. М., & Клочко, А. О. (2020). Суб’єктивне благополуччя менеджерів освітніх організацій: зв’язок з інноваційними стилями управління. Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 55(1), 16-23.
7. Карамушка, Л. М. (2023). Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1 (28), 17-25.
8. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., & Терещенко, К. В. (2023). Суб’єктивне благополуччя освітнього персоналу в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 30(4), 23-33.
9. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., Клименко, Н. Г., & Ковальчук, О. С. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення. Монографія.
10. Малімон, Л. Я., Пашкіна, А. М., & Максимчук, О. (2023). Суб’єктивне благополуччя як чинник соціально-психологічної адаптації особистості в умовах війни. Психологічні перспективи, (42).
11. Савченко, О.В., Лавриненко, Д. Г., & Кононенко, Т. В. (2022). Психологічна гнучкість як чинник психологічного благополуччя персоналу організації. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3 (27), 118-129.
12. Сікорська Л., Собінков С. (2023). Деякі аспекти щастя військових добровольців Збройних Сил України в час війни. В Збірник матеріалів четвертої міжнародної наукової конференції «Щастя та сучасне суспільство», 20-21 березня 2023 р. СПОЛОМ, 294-299. DOI: https://doi.org/10.31108/7.2023.59
13. Терещенко, К. В. (2023). Психічне здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 29(2-3), 123-132.
14. Харитинський, А. (2023). Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України, 199-206.
15. Bradburn, N. M. (1969). The structure of psychological well-being.
16. Bakker, A.B., & Oerlemans, W.G. (2011). Subjective well-being in organizations.
17. Carvajal-Arango, D., Vasquez-Hernandez, A., & Botero-Botero, L. F. (2021). Assessment of subjective workplace well-being of construction workers: A bottom-up approach. Journal of Building Engineering, 36, 102154.
18. Darvishmotevali, M., & Ali, F. (2020). Job insecurity, subjective well-being and job performance: The moderating role of psychological capital. International journal of hospitality management, 87, 102462.
19. Deci, E.L., & Ryan, R.M. (2002). Self-determination research: reflections and future directions. Handbook of self-determination research. Rochester (NY.): University of Rochester Press, 431-441
20. Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological bulletin, 95(3), 542.
21. Diener, E., & Seligman, M. E. (2004). Beyond money: Toward an economy of well-being. Psychological science in the public interest, 5(1), 1-31.
22. Diener, E. (Ed.). (2009). The science of well-being: The collected works of Ed Diener (Vol. 37). Springer Science & Business Media.
23. Diener, E., Napa Scollon, C., & Lucas, R. E. (2009). The evolving concept of subjective well-being: The multifaceted nature of happiness. Assessing well-being: The collected works of Ed Diener, 67-100.
24. Duckworth, A. L., Quinn, P. D., & Seligman, M. E. (2009). Positive predictors of teacher effectiveness. The Journal of Positive Psychology, 4(6), 540-547.
25. Hascher, T., & Waber, J. (2021). Teacher well-being: A systematic review of the research literature from the year 2000–2019. Educational research review, 34, 100411.
26. Katsarou, E., Chatzipanagiotou, P., & Sougari, A. M. (2023). A Systematic Review on Teachers’ Well-Being in the COVID-19 Era. Education Sciences, 13(9), 927.
27. Kesebir, P., & Diener, E. (2008). In pursuit of happiness: Empirical answers to philosophical questions. Perspectives on Psychological Science, 3, 117 − 125.
28. Nielsen, K., Nielsen, M. B., Ogbonnaya, C., Känsälä, M., Saari, E., & Isaksson, K. (2017). Workplace resources to improve both employee well-being and performance: A systematic review and meta-analysis. Work & stress, 31(2), 101-120.
29. Ryff, C. D. (1995). Psychological well-being in adult life. Current directions in psychological science, 4(4), 99-104.
30. Ryff, C.D. (2014). Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychother Psychosom, 83(1), 10-28. https://doi.org/10.1159/000353263
31. Ryff, C. D. (2019). Entrepreneurship and eudaimonic well-being: Five venues for new science. Journal of business venturing, 34(4), 646-663.
32. Sahai, A., & Mahapatra, M. (2020). Subjective well-being at workplace: a review on its implications. Journal of Critical Reviews 7(11). 807-810. http://dx.doi.org/10.31838/jcr.07.11.144
33. Sharma, G., & Tolani, B. (2015). Subjective Wellbeing for Employees in an Organization. Indian Journal of Health and Wellbeing, 2(5), 1154-1159. https://www.ischolar.in/index.php/ijhw/article/view/147904
34. O’Sullivan, C., Ryan, S., & O’Sullivan, L. (2021). Teacher well-being in diverse school and preschool contexts. International perspectives on teacher well-being and diversity: Portals into innovative classroom practice, 163-187.
35. Stephan, U., Rauch, A., & Hatak, I. (2023). Happy Entrepreneurs? Everywhere? A Meta-Analysis of Entrepreneurship and Wellbeing. Entrepreneurship Theory and Practice, 47(2), 553-593. https://doi.org/10.1177/10422587211072799
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
