Методика дослідження життєвого благополуччя особистості
Анотація
Вступ. У традиційних підходах до благополуччя та його діагностики основна увага зосереджується на двох аспектах – суб’єктивному переживанню задоволеності / щасливості або на позитивному психологічному функціонуванні та розвиткові особистості. Водночас на периферії зазвичай залишається питання відносин особистості з середовищами її життєдіяльності, буття, хоча саме від них багато в чому залежить переживання особистістю благополуччя. Отже, в екопсихологічному підході мова йде про життєве благополуччя особистості. Незважаючи на те, що в наявному інструментарії дослідження благополуччя представлені певні елементи цього питання, окремих методик дослідження життєвого благополуччя нами не було знайдено.
Мета: на основі теоретичної моделі життєвого благополуччя в екопсихологічному підході розробити методику його емпіричного дослідження.
Методи: теоретичний аналіз проблеми, аналіз та систематизація наявного інструментарію дослідження благополуччя, методи статистичної обробки даних, структурування та узагальнення отриманих результатів.
Результати. На засадах розробленої авторської теоретичної моделі життєвого благополуччя в руслі екопсихологічної парадигми було розроблено методику вимірювання рівня життєвого благополуччя. В її основу покладено ідею відносин особистості з середовищами її життя в процесі життєдіяльності, що відповідають базовим процесам організації людиною власного життя – забезпеченню, організації і реалізації, й відповідну провідну ідею, характер соціальної підтримки та переживання. У результаті пілотного емпіричного дослідження було здійснено перевірку надійності теоретично виділених шкал та, шляхом конфірматорного факторного аналізу, перевірку теоретичного конструкту, закладеного в основу методики життєвого благополуччя.
Висновки. Розроблена методика є одним з перших інструментів дослідження життєвого благополуччя особистості в екопсихологічному підході. На основі емпіричних даних можна стверджувати про високий рівень узгодженості шкал методики та значущу відповідність теоретичній моделі.
Посилання
2. Забаровська, С. М., & Кресан, О. Д. (2021). Методика дослідження психологічного благополуччя особистості. Psychological Journal, 7(9), 99-107. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.9.8
3. Карамушка Л.М., Креденцер О.В., Терещенко К.В., Лагодзинська В.І., Івкін В.М., & Ковальчук О.С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: Психологічний практикум. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733813/1/Karamushka_praktykum.pdf
4. Карамушка, Л., Терещенко, К., & Креденцер, О. (2022). Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 85-94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8
5. Сердюк, Л. (2022). Вісбаденський опитувальник позитивної терапії і сімейної терапії (WIPPF 2.0) Н. Пезешкіана для діагностики внутрішніх ресурсів особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 130-141. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.13
6. Сердюк, Л.З., Чайка, Г.В., & Чиханцова, О.А. (2021). Психологічні технології сприяння психологічному благополуччю особистості. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729023
7. Швалб, Ю.М., Вернік, О.Л., Рудоміно-Дусятська, О.В., Вовчик-Блакитна, О.О., Кирпенко, Т.М., & Павленко, О.В. (2021) Еколого-психологічні детермінанти суб’єктивного благополуччя особистості Дослідження за темою. Вікторія Кундельська. https://lib.iitta.gov.ua/728490/1/Shvalb_2021.pdf
8. Bigot, L., Garncarzyk, C., Gauthier, A., Quarck, G., & Dosseville, F. (2017). Development and Validation of the Short Multidimensional Well-Being Questionnaire (SMWQ). The Open Public Health Journal, 10(1), 25-31. https://doi.org/10.2174/1874944501710010025
9. Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95(3), 542-575. https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.542
10. Fan, J., & Smith, A. P. (2017). The Impact of Workload and Fatigue on Performance. В L. Longo & M. C. Leva (Ред.). Human Mental Workload: Models and Applications (Вип. 726, с. 90-105). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-61061-0_6
11. Fisher, J. W. (2021). Validation and Utilisation of the Spiritual Well-Being Questionnaire: SHALOM. Journal of Religion and Health, 60(5), 3694-3715. https://doi.org/10.1007/s10943-021-01401-8
12. Hayes, A. F. (2018). Introduction to mediation, moderation, and conditional process analysis: A regression-based approach (2nd ed). The Guilford Press.
13. Irvine, K. N., Fisher, J. C., Bentley, P. R., Nawrath, M., Dallimer, M., Austen, G. E., Fish, R., & Davies, Z. G. (2023). BIO-WELL: The development and validation of a human wellbeing scale that measures responses to biodiversity. Journal of Environmental Psychology, 85, 101921. https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2022.101921
14. Kinderman, P., Schwannauer, M., Pontin, E., & Tai, S. (2011). The development and validation of a general measure of well-being: The BBC well-being scale. Quality of Life Research, 20(7), 1035-1042. https://doi.org/10.1007/s11136-010-9841-z
15. Savchenko, O., Kaliuk, O. (2022). Diagnostic methodology of the cognitive aspects of subjective well-being. Організаційна психологія Економічна психологія, 1(25), 89-101. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.10
16. Lui, P. P., & Fernando, G. A. (2018). Development and Initial Validation of a Multidimensional Scale Assessing Subjective Well-Being: The Well-Being Scale (WeBS). Psychological Reports, 121(1), 135-160. https://doi.org/10.1177/0033294117720696
17. Lyubomirsky, S., & Lepper, H. S. (1999). A measure of subjective happiness: Preliminary reliability and construct validation. Social Indicators Research, 46(2), 137-155. https://doi.org/10.1023/A:1006824100041
18. Park, C. L., Kubzansky, L. D., Chafouleas, S. M., Davidson, R. J., Keltner, D., Parsafar, P., Conwell, Y., Martin, M. Y., Hanmer, J., & Wang, K. H. (2023). Emotional Well-Being: What It Is and Why It Matters. Affective Science, 4(1), 10-20. https://doi.org/10.1007/s42761-022-00163-0
19. Pritchard, A., Richardson, M., Sheffield, D., & McEwan, K. (2020). The Relationship Between Nature Connectedness and Eudaimonic Well-Being: A Meta-analysis. Journal of Happiness Studies, 21(3), 1145-1167. https://doi.org/10.1007/s10902-019-00118-6
20. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069-1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
21. Ryff, C. D., & Singer, B. H. (2008). Know Thyself and Become What You Are: A Eudaimonic Approach to Psychological Well-Being. Journal of Happiness Studies, 9(1), 13-39. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9019-0
22. Samman, E. (2007). Psychological and Subjective Well-being: A Proposal for Internationally Comparable Indicators. Oxford Development Studies, 35(4), 459-486. https://doi.org/10.1080/13600810701701939
23. Smith, A. P., & Smith, H. N. (2017). A Short Questionnaire to Measure Wellbeing at Work (Short-SWELL) and to Examine the Interaction between the Employee and Organisation. В Contemporary Ergonomics and Human Factors. Chartered Institute of Ergonomics and Human Factors.
24. Tran, V. (2020). Positive Affect Negative Affect Scale (PANAS). В M. D. Gellman (Ред.), Encyclopedia of Behavioral Medicine (с. 1708-1709). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-39903-0_978
25. Williams, G. M., Pendlebury, H., Thomas, K., & Smith, A. P. (2017). The Student Well-Being Process Questionnaire (Student WPQ). Psychology, 08(11), 1748-1761. https://doi.org/10.4236/psych.2017.811115
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
