Копінг-стратегії як чинник стресостійкості військових і цивільних в умовах війни
Анотація
Вступ. Умови повномасштабної війни в Україні стали екстремальним викликом для психічного здоров’я як військового персоналу, так і цивільного населення. У цих обставинах особливого значення набуває здатність до стресостійкості, що тісно пов’язана з використанням ефективних копінг-стратегій. Аналіз таких стратегій дозволяє глибше зрозуміти психологічні механізми подолання стресу та адаптації до кризових ситуацій.
Мета. Здійснити теоретичний аналіз основних підходів до розуміння копінг-стратегій як чинника стресостійкості в сучасних психологічних дослідженнях.
Методи. Методи теоретичного аналізу проблеми: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація наукових джерел з психології стресу, копінгу та стресостійкості.
Результати. У статті розглянуто сутність копінг-стратегій, їх адаптивну й дезадаптивну природу, взаємозв’язок із поняттям стресостійкості та роллю в регуляції поведінки в умовах тривалого стресу. Здійснено порівняльний аналіз копінг-реакцій у військовослужбовців та цивільних осіб на основі сучасних досліджень, із фокусом на їх ефективність в умовах воєнного часу.
Висновки. Розглянуто психологічні копінг-стратегії як ключовий ресурс формування та підтримки стресостійкості. Підкреслено їх специфіку в контексті військового досвіду та громадянського життя під час війни.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
