Сучасний стан мотивації військовослужбовців в умовах війни в Україні
Анотація
Вступ. Автори аналізують мотивацію військовослужбовців в умовах війни в Україні. Саме мотивація визначає особисту активність та можливі шляхи вирішення проблеми на рівні суспільства: перемога України в боротьбі за державну незалежність у російсько-українській війні.
Мета: провести теоретичний аналіз проблеми особистісної мотивації та емпірично дослідити мотивацію військовослужбовців в умовах війни в Україні.
Методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми особистісної мотивації, «Особистісна мотивація уникнення невдачі» (Т. Елерс), «Особистісна мотивація досягнення успіху» (Т. Елерс), «Самооцінка мотивації пошуку схвалення» (Шкала брехні) (Д. Марлоу та Д. Краун), «Соціально-психологічні установки особистості в мотиваційній сфері» (О. Воронов), «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич).
Результати. У дослідженні виявлено специфічні психологічні особливості, що відображають мотивацію військовослужбовців в умовах війни в Україні. Автори визначили рівень мотивації військовослужбовців уникати невдач та досягати успіху й схвалення, орієнтацію на результат та альтруїзм, а також схильність до прояву термінальної цінності «щастя інших» та інструментальної цінності «сильної волі».
Висновки. Результати дослідження показують, що військовослужбовці України мають певні прояви мотиваційної сфери, які не характерні для тих, хто наразі не проходить службу у Збройних Силах України в умовах війни в Україні. Результати дослідження можуть бути корисними для психологів у наданні психологічної допомоги військовослужбовцям.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






