Емпіричне дослідження взаємозв'язку між ставленням вчителів та їх особистісною готовністю до впровадження STEM-освіти в професійній діяльності
Анотація
Вступ. Актуальність впровадження STEM-освіти в Україні зумовлена глобальною потребою у фахівцях нового покоління. У контексті загальної середньої освіти особливого значення набуває позитивне сприйняття STEM-освіти вчителями та їх особистісна готовність до впровадження.
Мета. Виявлення та аналіз взаємозв'язку між ставленням педагогів до STEM-освіти та окремими аспектами особистісної готовності до її впровадження у професійній діяльності.
Методи. На емпіричному етапі дослідження застосовано анкетування на основі методу «незавершених речень» для виявлення ставлення вчителів до STEM-освіти, її впровадження та ставлення до себе як інноватора. Статистичний аналіз включав описову статистику та кореляційний аналіз. У дослідженні взяли участь 962 вчителя закладів загальної середньої освіти різних регіонів України.
Результати. Переважна більшість учителів демонструє позитивне ставлення до STEM-освіти, однак показник їхнього ставлення до безпосереднього впровадження STEM-освіти виявився значно нижчим. Встановлено статистично значущий позитивний зв'язок між ставленням учителів до впровадження STEM-освіти та їхнім самосприйняттям як інноваторів. Педагоги, які вважають себе інноваційними, демонструють вищий рівень готовності до інтеграції STEM-підходів.
Висновки. Виявлено взаємозв'язок між ставленням вчителів до STEM-освіти та їх особистісною готовністю до її впровадження. Позитивне ставлення до впровадження STEM тісно пов'язане з інноваційною самоідентифікацією вчителів. Отримані результати є важливими для розробки програм професійного розвитку педагогічних працівників, спрямованих на формування позитивного ставлення та готовності до впровадження STEM-освіти.
Посилання
2. Buturlina, O., & Lysokolenko, T. (2022). STEM-navychky osvityan: stan ta tendentsii formuvannya [STEM skills of educators: status and trends in formation]. Innovatsiina pedagogika, 53. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/53/part_1/6.pdf [In Ukrainian]
3. Goncharova, N. O. (2015). Profesiina kompetentnist vchytelya u systemi navchannya STEM [Professional competence of a teacher in STEM education system]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy, 7, 141-147. [In Ukrainian]
4. Gorbenko, S., Lozova, O., & Vasylashko I. (2023). Pedagogichna dialnist uchytelya ta formuvannya iogo profesiinoi maisternosti v umovakh STEM-osvity [Edaucational activity of a teacher and the formation of their professional skills in the context of STEM education]. Problemy osvity, 8(97), 206-218. https://doi.org/10.52256/2710-3986.1-98.2023 [In Ukrainian]
5. Zavalevskyi, Yu., Lozova, O., Vasylashko, I. Chornomorets, & V. (2024). Profesiinyi rozvytok vchyteliv u konteksti STEM-osvity yak aktualna psykhologo-pedagogichna problema [Professional development of teachers in the context of STEM education as a psychological and educational problem]. Problemy osvity, 2(101), 147-160. https://doi.org/10.52256/2710-3986.2-101.2024.10 [In Ukrainian]
6. Levchenko, F. G., & Rogoza, V. V. (2025). Pidgotovka vchytelya do realizatsii tekhnologii STEM-osvity v gimnazii: metodychni rekomendatsii [Teachers' training in STEM education technologies in schools: methodological recommendations]. Pedagogichna dumka. file:///C:/Users/user/Downloads/1086%20(2).pdf [In Ukrainian]
7. Lozova, O. (2024). Psykhologo-pedagogichnyi analiz zmistu ta osoblyvostei vprovadzhennya STEM-osvity u zakladakh zagalnoi serednoi osvity [Psychological and educational analysis of the content and features of STEM education in secondary education institutions]. Gabitus, 61, 128-132. http://habitus.od.ua/journals/2024/61-2024/24.pdf [In Ukrainian]
8. Lozova, O. V. (2024). Tsinnisno-motyvatsiina skladova osobystisnoi gotovnosti vchyteliv do vprovadzhennya STEM-osvity [Value and motivational component of teachers' personal readiness for STEM education]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seria: pedagogika ta psykhologia, 6. https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-6-10-02 [In Ukrainian]
9. Patrykeeva, O., Vasylashko, I., Lozova, O., & Gorbenko, S. (2017). Uprovadzhennya STEM-osvity u zagalnoosvitnikh ta pozashkilnykh navchalnykh zakladakh: metodychnyi aspekt [STEM education in general and extracurricular educational institutions: methodological aspect]. Ridna shkola, 9-10, 90-95. [In Ukrainian]
10. Polikhun, N., Postova, K., Slipukhina, I., Onopchenko, G., & Onopchenko, O. (2019). Uprovadzhennya STEM-osvity v umovakh integratsii formalnoi i neformalnoi osvity obdarovanykh uchniv: metodychni rekomendatsii [STEM education in integrated formal and informal education of gifted students: methodological recommendations]. Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy. https://core.ac.uk/download/pdf/286032301.pdf [In Ukrainian]
11. Gardner, K., Glassmeyer, D., & Worthy, R. (2019). Impacts of STEM professional development on teachers' knowledge, self-efficacy, and practice. In Frontiers in Education, 4(26). Frontiers Media SA. https://doi.org/10.3389/feduc.2019.00026
12. Lo, C. K. (2021). Design Principles for Effective Teacher Professional Development in Integrated STEM Education: A Systematic Review. Educational Technology & Society, 24(4), 136-152. https://www.jstor.org/stable/48629251
13. Morrison, J., Frost, J., Gotch, C., McDuffie, A. R., Austin, B., & French, B. (2021). Teachers’ role in students’ learning at a project-based STEM high school: Implications for teacher education. International Journal of Science and Mathematics Education, 19, 1103-1123. http://dx.doi.org/10.1007/s10763-020-10108-3
14. Papagiannopoulou, T., Vaiopoulou, J., & Stamovlasis, D. (2023). Teachers’ Readiness to Implement STEM Education: Psychometric Properties of TRi-STEM Scale and Measurement Invariance across Individual Characteristics of Greek In-Service Teachers. Education Sciences, 13(3), 299. https://doi.org/10.3390/educsci13030299
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
