Метакомунікація & AI: ECPF-підхід для міжнародного менеджменту
Анотація
Вступ. Стаття розглядає проблему розвитку метакомунікативної компетентності фахівців міжнародного менеджменту в умовах стрімкого впровадження AI. На основі аналізу сучасних досліджень взаємодії людини з AI формуються теоретичні засади метакомунікації в когнітивно-неоднорідних середовищах та обґрунтовується екофасилітативний підхід як методологічна основа розвитку цієї компетентності в гібридних управлінських контекстах.
Мета. Мета дослідження полягає в концептуалізації метакомунікації як ключового механізму взаємодії з агентами штучного інтелекту в умовах інтерфейсної реальності, в обґрунтуванні застосування екофасилітативного підходу та методу ECPF для розвитку управлінських компетентностей у сфері міжнародного менеджменту та налагодження взаємодії з агентами іншої природи.
Методи. Міждисциплінарний теоретичний аналіз (психологія, менеджмент, постгуманістична філософія, комунікативістика), поєднаний з логіко-смисловим моделюванням, порівняльний аналіз класичних і сучасних підходів до метакомунікації, інтерпретативна реконструкція понять для адаптації екофасилітативних принципів, концептуальне моделювання метакомунікативної компетентності менеджера, яке об'єднує аналіз наукових джерел, узагальнення практик, інтерпретацію прикладів взаємодії з AI та висновки з освітніх експериментів.
Результати. Виявлено, що взаємодія з AI потребує міжагентної чутливості як здатності координувати діалог у гібридному середовищі. Розроблено модель метакомунікативної компетентності менеджера, що включає когнітивний, комунікативний та етичний компоненти. Обґрунтовано роль метакомунікації як сенсотворчого механізму відповідального управління у мультиагентному середовищі. Запропоновано практичні інструменти розвитку компетентностей через ECPF-сесії та кейс-симуляції з AI як партнером прийняття рішень.
Висновки. Концептуалізовано метакомунікацію як міжагентну чутливість, що забезпечує адаптивну взаємодію з AI на основі сенсотворення. ECPF-підхід формує екологічно збалансовану рамку для фасилітативного лідерства в гібридних організаціях. Розробка створює методологічну основу для освітніх програм та управлінських інструментів нового покоління в людино-AI середовищах.
Посилання
2. Bisconti, P. (2021). How robots’ unintentional metacommunication affects human–robot interactions: A systemic approach. Minds and Machines, 31 (487-504). https://doi.org/10.1007/s11023-021-09582-1
3. Bolón-Canedo, V., Morán-Fernández, L., Cancela, B., & Alonso-Betanzos, A. (2024). A review of green artificial intelligence: Towards a more sustainable future. Neurocomputing, 599, Article 128096. https://doi.org/10.1016/j.neucom.2024.128096
4. Braidotti, R. (2013). The posthuman. Polity Press.
5. Craig, R. T. (2015). The constitutive metamodel: A 16-year review. Communication Theory, 25(4), 356-374. https://doi.org/10.1111/comt.12076
6. Demiray, U. Misnevs, B. (2016). Communication and meta-communication in software engineering. International Journal of Social Sciences & Education, 6(2). https://www.academia.edu/110843750
7. Dynel, M. (2023). Lessons in linguistics with ChatGPT: Metapragmatics, metacommunication, metadiscourse and metalanguage in human-AI interactions. Language & Communication, (93), 107-124. https://doi.org/10.1016/j.langcom.2023.09.002
8. Freisinger, E., & Schneider, S. (2024). Decoding decision delegation to artificial intelligence: A mixed-methods study on the preferences of decision-makers and decision-affected in surrogate decision contexts. European Management Journal. Advance online publication. https://doi.org/10.1016/j.emj.2024.10.004
9. Grabovska, I. V. (2018). The basic approaches to the study of metacommunication in linguistics. Naukovy visnyk Natsionalnogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrainy. Seria: Filologichni nauky Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.Series: Philological Sciences, (292), 74-78. Milenium. https://tinyurl.com/mrxp9dsj
10. Heyder, T., Passlack, N., & Posegga, O. (2023). Ethical management of human-AI interaction: Theory development review. The Journal of Strategic Information Systems, 32(3), 101772. https://doi.org/10.1016/j.jsis.2023.101772
11. Hoffman, D. D. (2018). The interface theory of perception. In J. T. Wixted (Ed.), Stevens’ handbook of experimental psychology and cognitive neuroscience: Volume 2. Sensation, perception, and attention (4th ed.). Wiley. https://tinyurl.com/5bzhzfz4
12. Lamola, M. J. (2022). The future of artificial intelligence, posthumanism and the inflection of Pixley Isaka Seme’s African humanism. AI & Society, 37(1), 131-141. https://doi.org/10.1007/s00146-021-01191-3
13. Lushyn, P., & Sukhenko, Y. (2023). Ecofacilitative pedagogy as a form of sustanability and social therapy. In: 4rd International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters (ICSF), 1254(1), 012081. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1254/1/012081
14. Lushyn, P., & Sukhenko, Y. (2024). Transforming education: navigating the human-ai ecosystem in psychological training and beyond. In: 5th International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters (ICSF), 1415 012011. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1415/1/012011
15. Misnevs, B., & Demiray, U. (2017). The role of communication and meta-communication in software engineering with relation to human errors. Procedia Engineering, (178), 213-222. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.01.100
16. Sanford, D. L., & Roach, J. W. (1987). Representing and using metacommunication to control speakers' relationships in natural-language dialogue. International Journal of Man-Machine Studies, 26(3), 301-319. https://doi.org/10.1016/S0020-7373(87)80065-2
17. Sauer, C. R., & Burggräf, P. (2024). Hybrid intelligence – Systematic approach and framework to determine the level of Human-AI collaboration for production management use cases. Production Engineering – Research and Development. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s11740-024-01326-7
18. Strunk, J. A., Banh, L., Nissen, A., Strobel, G., & Smolnik, S. (2024). To delegate or not to delegate? Factors influencing human-agentic IS interaction. ICIS 2024 Proceedings. https://aisel.aisnet.org/icis2024/lit_review/lit_review/2
19. Van Quaquebeke, N., & Gerpott, F. H. (2023). The now, new, and next of digital leadership: How artificial intelligence (AI) will take over and change leadership as we know it. Journal of Leadership & Organizational Studies, 30(3). https://doi.org/10.1177/15480518231181731
20. Watzlawick, P., Beavin, J. H., & Jackson, D. D. (1967). Pragmatics of human communication: A study of interactional patterns, pathologies, and paradoxes. W. W. Norton & Company.
21. World Economic Forum. (2025, January 10). Leading with purpose: Why human-centric strategies are vital in the AI era. https://tinyurl.com/3dma5277
22. Żarkowski, M. (2019). Multi-party turn-taking in repeated human-robot interactions: An interdisciplinary evaluation. International Journal of Social Robotics, 11(4), 693-707. https://doi.org/10.1007/s12369-019-00603-1
23. Aizenberh, T. (2024). Artificial intelligence technologies in international management. University Economic Bulletin, 19(1), 34-43. https://doi.org/10.69587/ueb/1.2024.34
24. Hasan, R., & Ojala, A. (2024). Managing artificial intelligence in international business: Toward a research agenda on sustainable production and consumption. Thunderbird International Business Review. https://doi.org/10.1002/tie.22369
25. Menzies, J., Sabert, B., Hassan, R., & Mensah, P. K. (2024). Artificial intelligence for international business: Its use, challenges, and suggestions for future research and practice. Thunderbird International Business Review. https://doi.org/10.1002/tie.22370
26. Lushyn, P. V. (2003). The psychology of personal change [Doctoral dissertation, G. S. Kostiuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine].
27. Ukrainian Association for Eco-Centered Psychological Facilitation. (2024). Ethical Standards of Professional Activity of Psychologist-Ecofacilitator. NGO “UAEPF”.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
