«Фліндерівський опитувальник прийняття рішень»: україномовна адаптація методики та її психометричні властивості
Анотація
Вступ. Актуальність проблеми прийняття людиною рішення обумовлюється тим, що саме процес вибору визначає її поведінку в сучасних складних і нестабільних умовах. Розуміння стратегій прийняття рішень є важливим як для розвитку когнітивних наук і психології, так і для вирішення практичних завдань – від оптимізації управлінських процесів до вирішення особистих проблем. Дослідження в цій сфері сприяють підвищенню ефективності особистісних і професійних стратегій у різних галузях діяльності.
Мета дослідження: адаптація та встановлення психометричних характеристик «Фліндерівського опитувальника прийняття рішень» (Decision Making Questionnaire, DMQ) L. Mann & I. Janis на україномовній вибірці.
Методи: «Стилі прийняття рішень» S.G. Scott & R.A. Bruce (адаптація А. Сіненко, О. Савченко); «Pure procrastination scale» P. Steel (адаптація О. Журавльових); «Раціональне мислення» (В. Горай, О. Савченко, 2022); «Шкала конфлікту рішень» A.M. O'Connor (адаптація Л. Колесніченко, А. Гоменюк); «Локус контролю» (модифікація О. Ксенофонтової).
Результати: 1) адаптовано методику DMQ L. Mann & I. Janis для україномовної вибірки; 2) встановлені основні психометричні показники, розроблені тестові норми, запропонована інтерпретативна схема основних показників «Короткого Фліндерівського опитувальника прийняття рішень», придатного для вимірювання стратегій ухвалення рішень.
Висновки: опитувальник в україномовній адаптації придатний для здійснення психологічної діагностики стратегій прийняття рішення особистістю і може бути застосований з науковими та прикладними цілями в різних галузях психології.
Посилання
2. Колесніченко, Л., Гоменюк, А. (2025). Адаптація психодіагностичної методики «Шкала конфлікту рішень» О. Коннора українською мовою та її психометричні характеристики. Перспективи та інновації науки. Серія «Психологія», (2) 48, 1455-1474.
3. Прикладна психодіагностика в Національній гвардії України: метод. посіб. (2020). (Ред.) І.І. Приходько. НАНГУ.
4. Словник іншомовних слів (2019). (Укл.) Л.В. Музичко, Л.М. Шкарапута, С.М. Морозов. Наукова Думка.
5. Burnet, P.C., Mann, L., Beswick, G. (1989). Validation of the Flinders Decision Making Questionnaire on Course Decision Making by Students. Australian Psychologist, (24), 285-292.
6. Mann, L., Radford, М., Burnett, Р., Ford, S., Bond, М., Leung, К., Nakamura, Н., Vaughan, G., Yang, К. (1998). Cross-Cultural Differences in Self-reported Decision Making Style and Confidence. International. Journal of Psychology, 33(5), 325-335. URL: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=2493708.
7. Janis, I. L., & Mann, L. (1977). Decision making: A psychological analysis of conflict, choice, and commitment. Free Press.
8. Muzychko, L., Kolesnichenko, L., Savchenko, O. (2021). The influence of unhealthy neuroticism on the peculiarities of personal decision making. Wiadomosci Lekarskie, 74(11), 2695 – 2699.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






