Порівняння самоусвідомлення здатності до працевлаштування серед спеціалізованих ролей ІТ-галузі
Анотація
Вступ. В останній час через постійні зміни професійних обов’язків та економічну нестабільність різко зросла важливість дослідження самоусвідомленої здатності до працевлаштування. Для IT-галузі, яка першою зазнає впливу глобальних світових криз та підривних інновацій, це ще більш актуально через швидкі зміни на ринку праці IT-фахівців. Попередні дослідження фокусувались на мирних контекстах і не враховували порівняння різних IT- ролей в контексті самоусвідомленої здатності до працевлаштування.
Мета. Дослідити вплив спеціалізованих ролей на внутрішню, зовнішню та загальну самоусвідомлену здатність до працевлаштування.
Методи. Зібрано дані онлайн-опитування 144 ІТ-спеціалістів у період з жовтня 2023 по січень 2024 року, застосовано багатовимірний та одновимірний дисперсійний аналізи для перевірки статистичної значущості відмінностей значень в усіх трьох групах IT-фахівців.
Результати. Всупереч очікуванням, не виявлено значущих відмінностей між трьома групами за показниками внутрішньої, зовнішньої та інтегральної самоусвідомленої здатності до працевлаштування. Показано, що однаковий попит на ІТ-фахівців та загальна невизначеність у воєнних умовах згладжують можливі рольові відмінності в самоусвідомленій здатності до працевлаштування.
Висновки. Доведено ефективність універсальних підходів до розвитку кар’єри в умовах російсько-української війни. Дослідження робить внесок у наукову літературу про здатність до працевлаштування, висвітлюючи контекстуальні впливи, зокрема фактор війни, і підкреслює цінність універсальних заходів для розвитку кар’єри в ІТ-секторі
Посилання
2. Akkermans, J., Seibert, S. E., & Mol, S. T. (2018). Tales of the unexpected: Integrating career shocks in the contemporary careers literature. SA Journal of Industrial Psychology, 44(1), 1-10.
3. Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2017). Job demands–resources theory: Taking stock and looking forward. Journal of occupational health psychology, 22(3), 273.
4. Fugate, M., Kinicki, A. J., & Ashforth, B. E. (2004). Employability: A psycho-social construct, its dimensions, and applications. Journal of Vocational behavior, 65(1), 14-38.
5. George, D., & Mallery, P. (2024). IBM SPSS statistics 29 step by step: A simple guide and reference. Routledge.
6. Hillage, J., & Pollard, E. (1998). Employability: developing a framework for policy analysis (Vol. 107). London: DfEE.
7. Nunnally, J. C., & Bernstein, I. H. (1994). Psychometric theory (3rd ed.). New York, NY: McGraw-Hill.
8. Rothwell, A., & Arnold, J. (2007). Self‐perceived employability: Development and validation of a scale. Personnel review, 36(1), 23-41.
9. Tabachnick, B. G., & Fidell, L. S. (2013). Using Multivariate Statistics (6th ed.). Boston, MA: Pearson.
10. Van Dam, K. (2004). Antecedents and consequences of employability orientation. European Journal of work and organizational Psychology, 13(1), 29-51.
11. Vanhercke, D., De Cuyper, N., Peeters, E., & De Witte, H. (2014). Defining perceived employability: a psychological approach. Personnel Review, 43(4), 592-605.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
