Психологічний аналіз рівня задоволеності своїми стосунками українців

Ключові слова: стосунки, партнер, стать, сім’я, війна, вік, дозвілля, дохід, ресурс, задоволення

Анотація

Вступ. Стаття присвячена аналізу результатів дослідження рівня задоволеності партнерами своїми стосунками. Актуальність цього дослідження обумовлена тим, що в Україні багато років триває війна, яка впливає на всі сфери життєдіяльності людей.

Мета дослідження: здійснити аналіз рівня задоволеності стосунками партнерів різної статі, віку, освіти та інших параметрів.

Методи. Для дослідження суб’єктивної оцінки стосунків було застосовано метод опитування CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Дослідження проведено Соціологічною Групою Рейтинг.

Результати. Отримані результати свідчать, що більшість партнерів задоволені своїми стосунками. Понад 60 % партнерів проводять спільно час щоденно або кілька разів на тиждень. Чим старше партнери, тим більше вільного часу вони проводять разом. Партнери, які менше задоволені стосунками,  зрідка проводять час разом або взагалі не проводять час спільно.

Висновки. Наявність та збереження добрих стосунків між партнерами є основою для відновлення психо-емоційного ресурсу кожного з партнерів, через взаємопідтримку та взаєморозуміння. Для громадян України, які живуть в час війни в країні, коли є високий рівень невизначеності та стресу, а також існує загроза втрати партнера, підтримка добрих стосунків між партнерами є одним з актуальних питань.

Посилання

1. Іващенко, А. С. (2012). Психологічні чинники міжособистісних стосунків у молодих подружніх парах. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 5, 1-12.
2. Руденко, Л. А. (2015). Міжособистісні стосунки як чинник соціального становлення особистості. Наукові записки Українського католицького університету. https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/1428
3. Федоренко, Р. П. (2007). Психологія молодої сім’ї та сімейна криза. Вежа.
4. Хлопоніна, Н. Є. (2007). Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування [Автореф. дис. канд. психол. наук]. Інститут соціальної та політичної психології АПН України. https://uacademic.info/ua/document/0407U002925
5. Цьомик, Х. Б. (2021). Психологічна сутність подружніх взаємин у зарубіжних і вітчизняних взаєминах. Габітус. Соціальна психологія. Юридична психологія. 2(24), 177-183. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.24.2.32
6. Чанцева-Коваленко, О. М. (2013). Психологічні особливості конфліктів у системі родинних відносин «батьки-діти». Актуальні проблеми психології. 10(25), 540-548.
7. Чанцева-Коваленко, О. М. (2016). Психологічні чинники формування гармонійних стосунків подружжя. Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading Scientific Schools. 1(13),215-228.
8. Ясточкіна, І. (2020). Особистісна тривожність як соціально-психологічна проблема. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 6, 165-170. https://doi.org/10.30970/2522-1876-2020-6-24
Опубліковано
2025-10-23
Як цитувати
Сняданко, І., & Антипович, О. (2025). Психологічний аналіз рівня задоволеності своїми стосунками українців. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 36(3), 108-117. https://doi.org/10.31108/2.2025.3.36.11