Аналіз бренд-комунікацій психологів та їх зв'язок з видами професійної діяльності

DOI: https://doi.org/10.31108/2.2025.3.36.12
Ключові слова: бренд-комунікації, психологи, види професійної діяльності психологів, психологічне консультування, психотерапія, тренінгова робота, супервізія, викладацька робота, наукова робота

Анотація

Вступ. Одним із значущих умов забезпечення ефективності професійної діяльності  психологів сьогодні є формування комунікативного бренду, важливою складовою якого, окрім комунікативних характеристик, є бренд-комунікації.   Ця проблема потребує свого спеціального вивчення як на рівні теоретичних, так і емпіричних досліджень.     

Мета  дослідження: Емпірично дослідити вираженість бренд-комунікацій психологів та  зв'язок бренд-комунікацій з  видами  професійної діяльності психологів.

Методи. Для дослідження бренд-комунікацій психологів було використано авторський опитувальник «Бренд-комунікації психологів» (Лоленко К.), який спрямований на вивчення трьох видів бренд-комунікацій психологів на макро-, мезо- та мікрорівнях. Для дослідження видів професійної діяльності психологів використовувалася розроблена авторами «анкета-паспортичка». Для статистичної обробки даних були застосовані такі методи: описові статистики, кореляційний аналіз.

Результати. Встановлено, що бренд-комунікації тісно пов’язані з видами професійної діяльності психологів (практичного або академічного спрямування).  Це, з одного боку, вказує на відповідність бренд-комунікацій змісту практичної або академічної діяльності та основним їх завданням, а з іншого боку, на певну обмеженість бренд-комунікацій у психологів, які працюють в тій чи іншій сфері, що не сприяє достатньо ефективному формуванню комунікативного бренду психолога і свідчить про необхідність розширення діапазону бренд-комунікацій.

Висновки. Отримані дані доцільно враховувати у процесі професійної підготовки психологів академічної та практичної сфери для формування комунікативного бренду.

Посилання

1. Білик, В., Бережна, Ю., & Олексієвець. Н. (2025). Розвиток комунікативних soft skills майбутніх психологів як чинника успішності професійної діяльності. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : матеріали ІX Міжнар. наук.-практ. конф., (м. Харків, 19-20 берез. 2025 р..с.185-190). Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди.
2. Гомольська, Л. (2017). Соціально-психологічні механізми впливу бренд-комунікації на сприйняття споживача. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1(6-7), 35-40. https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/108
3. Грейліх, О.О, & Смашна, Л.П. (2012). Професійно важливі якості практичного психолога як предмет наукового дослідження. Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Педагогіка. Психологія. Філософія, 25 287-288.
4. Карамушка Л., & Лоленко К. (2025). Емпіричне дослідження комунікативного бренду психологів. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(35), 82-95. https://doi.org/10.31108/2.2025.2.35.7
5. Маленко, О. О. (2022). Комунікація як складник професійного іміджу: проблеми успішності та неуспішності. Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, 219-234.
6. Мушкевич, М. І., & Чагарна, С.Є (2017). Основи психотерапії. Вежа-Друк.
7. Пономаренко, Т.І. (2024). Копірайтинг у професійній діяльності психолога. Суспільство, наука, освіта: актуальні дослідження, теорія та практика: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 листопада 2024 року) (с.15-17). Білоцерківський інститут економіки та управління Університету «Україна».
8. Поплавський, О.М. (2018). Бренд-комунікація як соціальне явище. Український інформаційний простір, 2, 47-58.
9. Процко, Н. В. (2009). Роль іміджу у сприйнятті практичного психолога. Актуальні проблеми психології, 7(20), ч.2 , 121-123.
10. Філатова, О. (2021). Формування комунікативної компетентності медичного психолога. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, 1(4), 194-214.
11. McNally, D., & Speak, K.D. (2003). Be Your Own Brand: A Breakthrough Formula for Standing Out from the Crowd. Berrett-Koehler Publishers.
12. Peseschkian, N. (1987). Positive Psychotherapy. Theory and Practice of a New Method. Berlin Heidelberg, Springer-Verlag.
13. Peseschkian, N. (2016). Positive Psychotherapy of Everyday Life. Author House UK.
14. Peters, T. (1997). The brand called you. Fast Company. August 31. https://www.fastcompany.com/28905/brand-called-you
15. Zelenin, V. V., & Ponomarenko, Т. І. (2019). Media competence as a factor of professional self-realization of a practical psychologist. New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries (pp. 357-373). Baltija Publishing.
Опубліковано
2025-10-23
Як цитувати
Карамушка, Л., & Лоленко, К. (2025). Аналіз бренд-комунікацій психологів та їх зв’язок з видами професійної діяльності. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 36(3), 118-127. https://doi.org/10.31108/2.2025.3.36.12
Номер
Том 36 № 3 (2025): Організаційна психологія. Економічна психологія
Розділ
Організаційна психологія

Авторське право (c) належить авторам статті.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).