Модель соціально-психологічних особливостей економічної поведінки майбутніх фахівців технічного профілю
Анотація
Вступ. Актуальність проблеми дослідження полягає у потребі інтегральної моделі економічної поведінки молоді в умовах воєнної невизначеності. У статті подано соціально-психологічну модель для студентів технічних спеціальностей, що пов’язує зовнішні соціально-психологічні чинники з внутрішніми індивідуально-психологічними чинниками (цінності, грошові установки, риси, емоційний інтелект, саморегуляція) через когнітивний, афективний, мотиваційний і поведінковий компоненти та пояснює спектр раціональної/нераціональної поведінки.
Мета. Розробити й теоретично обґрунтувати модель соціально-психологічних особливостей економічної поведінки майбутніх фахівців технічного профілю.
Методи. Теоретико-аналітичний синтез і компаративний аналіз наукової літератури, систематизація та моделювання.
Результати. Узагальнено ключові детермінанти (ціннісні орієнтації, грошові установки, риси, емоційний інтелект, саморегуляція) та запропоновано багаторівневу модель, у якій зовнішні контексти через внутрішні диспозиції формують когнітивні, афективні, мотиваційні та поведінкові механізми; у підсумку саме вони визначають спектр раціональної та нераціональної економічної поведінки.
Висновки. Проведено компаративний аналіз сучасних психологічних досліджень економічної поведінки особистості, порівнявши ключові підходи та методики й виокремивши головні детермінанти та емпіричні закономірності. На цій основі розроблено модель соціально-психологічних особливостей економічної поведінки майбутніх фахівців технічного профілю, яка дозволяє наочно продемонструвати вплив зовнішніх соціально-психологічних чинників та внутрішніх індивідуально-психологічних чинників, а також психологічних компонентів (когнітивного, афективного, мотиваційного, поведінкового) на економічну поведінку, яка, зі свого боку, може визначатися як раціональна або ірраціональна.
Посилання
2. Зайченко, A. (2025). Емоційний вплив на економічні рішення: Роль страху, радості, відрази та соціальних емоцій. Економіка та суспільство, 71. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-99
3. Зубіашвілі, І. К., & Лавренко, О. В. (2024). Економічна ідентичність як основний психологічний механізм економічної соціалізації учнівської молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія, 33(3–4), 97–109. https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.9
4. Клименко, Н. Х. (2023). Грошові установки жінок та їх зв’язок із соціально-демографічними, соціально-економічними та організаційно-професійними чинниками. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2–3(29), 39–51. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.4
5. Кузнєцова, К. О., & Ченуша, О. С. (2023). Емоційний інтелект в поведінковій економіці. Економічний вісник НТУУ “КПІ”, 26. https://doi.org/10.20535/2307-5651.26.2023.287403
6. Alshebami, A. S., & Aldhyani, T. H. H. (2022). The interplay of social influence, financial literacy, and saving behaviour among Saudi youth and the moderating effect of self-control. Sustainability, 14(14), 8780.
7. Bai, R. (2023). Impact of financial literacy, mental budgeting and self-control on financial wellbeing: Mediating impact of investment decision making. PLOS ONE, 18(11), e0294466. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0294466
8. Bosnjak, M., Ajzen, I., & Schmidt, P. (2020). The theory of planned behavior: Selected recent advances and applications. Current Opinion in Psychology, 42, 110–117.
9. Bykova, S., Bulavina, O., Purhani, S. H., & Soloviov, A. (2024). The role of emotional intelligence in making successful financial decisions. Theoretical and Practical Research in Economic Fields, 15(1), 145–154. https://doi.org/10.14505/tpref.v15.1(29).14
10. Fenton-O’Creevy, M., & Furnham, A. (2022). Money attitudes, financial capabilities, and impulsiveness as predictors of wealth accumulation. PLOS ONE, 17(11), e0278047. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0278047
11. Filyppova, S. V. (2023). Characteristics of evaluating financial literacy and financial behaviour of Ukrainians during the war. Problems of Economy, 5, 44–54.
12. Furnham, A. (2015). Sex differences in money pathology in the general population. Social Indicators Research, 123(3), 701–711. https://doi.org/10.1007/s11205-014-0756-x
13. Gamst-Klaussen, T., Steel, P., & Svartdal, F. (2019). Procrastination and personal finances: Exploring the roles of planning and financial self-efficacy. Frontiers in Psychology, 10, 775. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00775
14. Ghafoor, K. A., & Akhtar, M. (2024). Parents’ financial socialization or socioeconomic characteristics: Which has more influence on Gen-Z’s financial wellbeing? Humanities and Social Sciences Communications, 11, 522.
15. Grable, J. E., Heo, W., & Rabbani, A. (2023). The moderating effect of financial knowledge on the relationship between risk tolerance and investment behavior. Journal of Risk and Financial Management, 16(2), 137.
16. Happ, R., Kabanets, M., Adariukova, L., Schilling-Friedemann, S. F., & Heidel, S. (2024). Financial literacy of university students in Ukraine – Challenges and opportunities of the adaptation of the U.S. Test of Financial Literacy. European Journal of Educational Research, 13(3), 1107–1119. https://doi.org/10.12973/eu-jer.13.3.1107
17. Mazaraki, A., Melnyk, T., & Losheniuk, O. (2025). Global trends in youth employment: Key statistics and cultural commentary. Markets, Globalization & Development Review, 10(1), Article 3.
18. Muzikante, I., & Škuškovnika, D. (2018). Human values and attitudes towards money. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 7, 153–183. https://doi.org/10.17770/sie2018vol7.3433
19. National Bank of Ukraine. (2024). National strategy for financial literacy development until 2030. National Bank of Ukraine.
20. Potter, S. M. (2020). Financial anxiety among college students: The role of generational status. Journal of Financial Counseling and Planning, 31(1), 65–79. https://doi.org/10.1891/JFCP-17-00033
21. Sesini, G., & Lozza, E. (2023). Understanding individual attitude to money: A systematic scoping review and research agenda. Collabra: Psychology, 9(1), 77305.
22. Song, C., Chen, W., & Pan, H. (2023). The interplay between financial literacy, financial risk tolerance, and financial behaviour: The moderator effect of emotional intelligence. Psychology Research and Behavior Management, 16, 913–928.
23. Strömbäck, C., Lind, T., Skagerlund, K., Västfjäll, D., & Tinghög, G. (2017). Does self-control predict financial behavior and financial well-being? Journal of Behavioral and Experimental Finance, 14, 30–38. https://doi.org/10.1016/j.jbef.2017.04.002
24. UNDP Ukraine. (2024). Вплив війни на молодь в Україні (аналітичний звіт). https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2024-12/undp-impact-of-war-on-youth-in-ukraine_0.pdf
25. USAID FST Project & National Bank of Ukraine. (2019). Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансове благополуччя в Україні (звіт за результатами опитування).
26. World Bank. (2025). Monitoring living conditions in Ukraine: 2024 update. World Bank.
27. Xiao, J. J., & Porto, N. (2019). Present bias and financial behavior. Financial Planning Review, 2, e1048. https://doi.org/10.1002/cfp2.1048
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
