Взаємозв’язок якостей Темної Тріади з проявами лідерської позиції майбутніх освітян
Анотація
Вступ. Дослідження психологічних конструктів лідерства з метою впровадження системи роботи з формування стійкої лідерської позиції фахівців освітньої галузі, яким держава доручає місію освіти й виховання зростаючого покоління, має особливе значення в умовах сучасних викликів.
Мета: Емпірично дослідити особливості прояву рис Темної Тріади, виявити взаємозв’язок її показників з проявами лідерської позиції майбутніх освітян.
Методи. Дослідження здійснювалось з використанням багатопрофільного опитувальника лідерства B.M. Bass & B.J. Avolio та опитувальника «Short Dark Triad» D.N.Jones & D.L. Paulhus.
Результати. У результаті емпіричного дослідження виявлено суттєвий позитивний вплив нарцисизму (установки на перебільшення особистісної значущості) на всі показники трансформаційного лідерства та мотивацію, а також наявність позитивних кореляцій між макіавеллізмом (схильністю до маніпулювання) та здатністю інтелектуально стимулювати, здійснювати індивідуальний підхід, мотивувати та управляти освітнім процесом. Підтверджено, що майбутні фахівці освітньої галузі – як «лідери», так і «не лідери» загалом – мають незначну схильність до деструктивного лідерства й характеризуються помірними показниками за шкалами макіавеллізму, нарцисизму й переважанням низького прояву за шкалою психопатії (тенденцією здійснювати негативні дії стосовно інших людей). З використанням експлораторного факторного аналізу визначено фактор «Стримана емпатія» (зі значущими показниками макіавеллізму і психопатії) у факторній структурі лідерської позиції майбутніх освітян. Доведено важливість використання позитивних аспектів Темної Тріади, зокрема здорового нарцисизму для підсилення проявів трансформаційного й транзакційного лідерства в системі освіти.
Висновки. Отримані результати можуть бути використані при розробці тренінгової програми, спрямованої на розвиток психологічних конструктів лідерства у здобувачів вищої педагогічної освіти й виявлення стійкої лідерської позиції в професійній діяльності.
Посилання
Бойчук, Ю.Д., & Зеленська, Л.Д. (2025). Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди: сторінки історії і здобутки сьогодення. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика. матеріали ІХ Міжн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 19–20 березня 2025 р.). Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 14-22.
Бойчук, Ю.Д., & Мірошниченко, О.М. (2025). Роль психологічної підготовки науково-педагогічних працівників ЗВО до запобігання надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, реагування та ліквідація їх наслідків: матеріали круглого столу (м. Черкаси, 28 лютого 2025 р.). Черкаси: Національний університет цивільного захисту України, 27-29.
Бреус, Ю.В. (2016). Психологічний аналіз феномену «лідерська позиція» викладача закладу вищої освіти. Університети і лідерство, 2. https://www.researchgate.net/publication/340633691
Гордієнко, А.В. (2022). Темна тріада особистості у творчості та досягненнях студентів. Особистість у просторі проблем ХХІ століття: матер. наук.-практ. конф. (10 березня 2022 р.). Київ: НУ «КМА», 34-89.
Заєць, І.В. (2023). «Темна» сторона професійного успіху особистості. Профорієнтація: стан і перспективи розвитку: зб. матер. ХІІІ Всеукр. псих.-педаг. читань, присвячених пам’яті д. пед. н., професора Б.О. Федоришина. Київ: ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України, 34-38.
Заграй, Л.Д., & Федорук, О.В. (2020). Психосемантичні конструкції лідерства у свідомості молоді: гендерний вимір. Психологія та соціальна робота, 1(51), 86-101.
Кабусь, Н.Д., & Кузнєцов, М.А. (2024). Психологічні аспекти лідерства в освіті. Scientific achievements of contemporary society: Proceedings of IV International Scientific and Practical Conference (November 7-9, 2024). Cognum Publishing House, London, United Kingdom, 518-523.
Карамушка, Л.М. (2025). Технології забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості: результати наукового дослідження: За результатами наукової доповіді на засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України, 20 березня 2025 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 7(1), 1-11. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7111
Карамушка, Л.М., & Тиченко, М.Є. (2024). Особливості суб’єктивного та об’єктивного кар’єрного успіху в контексті психологічної готовності до здійснення професійної кар’єри працівників сфери креативних індустрій. Вчені записки Університету «КРОК», 4(76), 295–305. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-76-295-305
Клименко, М.Р. (2017). «Світло» нарцисизму в структурі «темної тріади». Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки, 4 (1), 58-64.
Кузнєцов, М.А., & Галата, О.С. (2021). Завзятість навчальних дій у школярів та студентів: монографія. Харків: Вид-во «Діса Плюс».
Кузнєцов, М.А., & Кабусь Н.Д. (2024). Прояв лідерських особливостей особистості майбутніх освітян у контексті їхньої готовності до ризику. Перспективи та інновації науки. Серія «Психологія», 9(43), 590-603. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-9(43)-590-603
Пономарьов, О. (2017). Соціально-психологічна природа феномену лідерства. Лідер. Еліта. Суспільство, 1, 38– 47.
Aghababaei, N., & Błachnio, A. (2015). Well-being and the Dark Triad. Personality and Individual Differences, 86, 365-368.
Bass, B.M., & Avolio, B.J. (1995). The multifactor leadership questionnaire leader 5-x-short. Mind Garden.
Egan, V., Chan S., & Shorter, G.W. (2014). The Dark Triad, happiness and subjective well-being. Personality and Individual Differences, 67, 17–22.
Furnham, A., Richards, S., & Paulhus, D. (2013). The Dark Triad: A 10 year review. Social and Personality Psychology Compass, 7(3), 199–215.
Jones, D.N., & Paulhus, D.L. (2014). Introducing the Short Dark Triad (SD3): A Brief Measure of Dark Personality Traits. Assessment, 21(1), 28–41.
Kaufman, S.B., Yaden, D.B., Hyde, E., & Tsukayama, E. (2019). The light vs. dark triad of personality: Contrasting two very different profiles of human nature. Frontiers in Psychology, 10, 467-467. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00467
Paulhus, D.L., & Williams, K.M. (2002). The Dark Triad of Personality: Narcissism, Machiavellianism, and Psychopathy. Journal of Research in Personality, 36, 6(6), 556–563.
Rauthmann, J.F., & Kolar, G.P. (2012). How «dark» are the Dark Triad traits? Examining the perceived darkness of Narcissism, Machiavellianism, and Psychopathy. Personality and Individual Differences, 53, 884–889.
Romascanu, M.C., & Stanescu, D.F. (2023). An explorative study regarding the relationship between the Light Triad of personality, counterproductive work behavior and organizational citizenship behaviour, Review of Socio-Economic Perspectives, 8(2), 19-28. https://doi.org/10.19275/RSEP153
Rosenthal, S.A., & Pittinsky, T.L. (2006). Narcissistic leadership. The Leadership Quarterly, 17, 6, 617-633. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2006.10.005.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
