Емоційний інтелект та його роль у забезпеченні суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх організацій в умовах війни: теоретичний аналіз
Анотація
Вступ. Роль емоційного інтелекту персоналу освітніх організацій є визначальною для підтримання його суб’єктивного благополуччя та стійкості в умовах агресії й соціально-економічної нестабільності.
Мета. Здійснити комплексний теоретичний аналіз концепції емоційного інтелекту та його ролі у забезпеченні благополуччя освітнього персоналу в умовах повномасштабної війни.
Методи. Застосовано теоретичний аналіз, синтез та систематизація наукових джерел.
Результати. Обґрунтовано, що емоційний інтелект є стратегічним ресурсом адаптації до кризових умов. Ключовим результатом є обґрунтування концептуальних підходів, які розкривають механізми впливу емоційного інтелекту на суб'єктивне благополуччя через афективний баланс та когнітивну стійкість в умовах військової агресії.
Висновки. Емоційний інтелект є ключовим антикризовим механізмом підтримки суб'єктивного благополуччя освітнього персоналу в умовах війни.
Посилання
Жизномірська, О. (2020). Емоційне благополуччя особистості соціального працівника. Social Work and Education, 7(2), 163–169. https://doi.org/10.25128/2520-6230.20.2.1
Забаровська, С. М. (2025). Емоційна компетентність як чинник психологічного добробуту особистості [Дис. д-ра філософії в галузі психології]. Ніжинський державний ун-т ім. Миколи Гоголя.
Зарицька, В. (2023). Емоційний інтелект у структурі особистісної зрілості. Актуальні проблеми психології. Серія: Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(32), 112-120.
Карамушка, Л. М. (2023). Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 17–25. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.2
Карамушка, Л. М. (2025). Технології забезпечення психологічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості: результати наукового дослідження. Вісник НАПН України, 7(1), 1–11. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7111
Карамушка, Л., Креденцер, О., & Терещенко, К. (2023). Суб’єктивне благополуччя освітнього персоналу в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 4(30), 3–15. https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.3
Клименко, Н. (2025). Ставлення до грошей в контексті благополуччя персоналу організацій: Теоретичний аналіз проблеми. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(35), 96–106. https://doi.org/10.31108/2.2025.2.35.8
Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Копаниця, О. В., Герасименко, М. В., & Ткаченко, В. В. (2012). Збірник методик діагностики лідерських якостей курсантського, сержантського та офіцерського складу. НДЦ ГП ЗСУ.
Коробка, І. М. (2022). Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (2), 85–93. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/1275
Короід, Т. В. (2025). Емоційний інтелект як компонент формули розвитку творчого потенціалу вчителів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 1(56), 86–91. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2025.56.86-91
Коць, М., Бабій, М., & Дучимінська, Т. (2024). Діагностика психічного здоров'я першокурсників закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Психологічні перспективи, (43), 103–119. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kot
Креденцер, О., & Чорний, П. (2025). Резильєнтність на робочому місці як чинник суб’єктивного благополуччя персоналу бізнес-організацій: Теоретичний аналіз. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(35), 96–106. https://doi.org/10.31108/2.2025.2.35.11
Кремень, В. Г. (Ред.). (2024). Захист і підтримка ментального здоров’я українців в умовах воєнного стану: виклики і відповіді. НАПН України. https://doi.org/10.32405/978-617-7118-51-9-2024-188
Кряж, І. В., & Левенець, Н. В. (2018). Довіра й емоційний інтелект як предиктори суб’єктивного благополуччя у студентів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія, (64), 26–32. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2018_64_6
Лагодзінська, В. І. (2025). Емоційний інтелект персоналу освітніх організацій як ресурс суб’єктивного благополуччя. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(35), 138–145. https://doi.org/10.31108/2.2025.2.35.12
Лящ, О. П., Хуртенко, О. В., & Марчук, С. В. (2023). Емоційний інтелект як засіб розвитку резильєнтності особистості. Вісник Національного університету оборони України, (4(74)), 79–86. https://doi.org/10.33099/2617-6858–23–74–4–79-86
Маруховська-Картунова, О. (2023). Роль емоційного інтелекту як soft skills у сучасному освітньому процесі. Вісник науки та освіти, 6(12), 496–508. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-6(12)-496-508
Носенко, Є. Л. (2021). Психологічна ресурсність особистості: понятійні межі та структурні компоненти. Психологічні перспективи, (37), 6–18.
Огороднійчук, З., & Виборнова, Є. (2023). Емоційний інтелект як предмет дослідження в психологічній літературі. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 22(67), 82–90. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2023.22(67).08
Сердюк, Л. З. (2017). Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, (17), 124–133.
Степанова, Н. (2023). Психологічний аналіз моделей емоційного інтелекту. Вища освіта України, (3), 67–72. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2023.3(90
Терещенко, К. (2025). Суб’єктивне благополуччя особистості та його підтримка в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(34), 125–133. https://doi.org/10.31108/2.2025.1.34.11
Abe, J. (2011). Positive emotions, emotional intelligence, and successful experiential learning. Personality and Individual Differences, 51(7), 817–822. https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.07.004
Bar-On, R. (1997). Bar-On emotional quotient inventory: Technical manual. Multi- Health Systems.
Bar-On, R., & Parker, J. D. (2000). The Handbook of Emotional Intelligence: Theory, Development, Assessment, and Application at Home, School and in the Workplace. In R. Bar-On & J. D. Parker (Eds.), The handbook of emotional intelligence: Theory, development, assessment, and application at home, school and in the workplace. Jossey-Bass.
Diener, E. (Ed.). (2009). Culture and well-being: The collected works of Ed Diener (Social Indicators Research Series, 38). Springer. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2352-0
Gardner, H. (1983). Intelligence reframed. Bantam Books.
Goleman, D. (1995). Emotional intelligence. Bantam Books.
Goleman, D. (1998). Working with emotional intelligence. Bantam Books.
Hartmann, S., Weiss, M., Newman, A., & Hoegl, M. (2020). Resilience in the workplace: A multilevel review and synthesis. Applied Psychology, 69(3), 913-959. https://doi.org/10.1111/apps.12191
Keyes, C. L. M. (2002). The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior, 43(2), 207–222.
Mayer, J. D., & Salovey, P. (1993). The intelligence of emotional intelligence. Intelligence, 17(4), 433–442. https://doi.org/10.1016/0160-2896(93)90010-3
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. (2000). Models of emotional intelligence. In R. J. Sternberg (Ed.), Handbook of intelligence (pp. 396–420). Cambridge University Press.
Pan, B., Wu, H., & Zhang, X. (2022). The Effect of Trait Mindfulness on Subjective Well-Being of Kindergarten Teachers: The Sequential Mediating Roles of Emotional Intelligence and Work–Family Balance. Psychology Research and Behavior Management, 15, 2815–2830. https://doi.org/10.2147/PRBM.S381976
Petrides, K. V., & Furnham, A. (2006). The role of trait emotional intelligence in a gender-specific model of organizational variables. Journal of Applied Social Psychology, 36(3), 552–569. https://doi.org/10.1111/j.0021-9029.2006.00019.x
Pontin, E., Schwannauer, M., Tai, S., & Kinderman, P. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: The modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11, Article 150. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-150
Ryff, C. D. (2014). Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychother Psychosom, 83(1), 10-28. https://doi.org/10.1159/000353263
Ryff, C. D., & Keyes, C. L. M. (1995). The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 69 (4), 719–727. https://doi.org/10.1037/0022-3514.69.4.719
Sha J., Tang T., Shu H., He K, & Shen S. (2022). Emotional Intelligence, Emotional Regulation Strategies, and Subjective Well-Being Among University Teachers: A Moderated Mediation Analysis. Front. Psychol. 12:811260. doi: 10.3389/fpsyg.2021.811260
Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free Press.
Smith, B. W., Dalen, J., Wiggins, K., Tooley, E., Christopher, P., & Bernard, J. (2008). The brief resilience scale: Assessing the ability to bounce back. International Journal of Behavioral Medicine, 15(3), 194–200.
Wechsler, D. (1940). Non-intellective factors in general intelligence. Psychological Bulletin, 37(6), 444–445.
World Health Organization. (2022). Mental health: strengthening our response. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
