Професійне благополуччя персоналу організацій: основні етапи та моделі дослідження в зарубіжній психології
Анотація
Вступ. Однією із важливих умов ефективності діяльності вітчизняних організацій є забезпечення професійного благополуччя персоналу організацій. Це передбачає, зокрема, вивчення основних етапів та моделей дослідження професійного вигорання в зарубіжній психології, що може сприяти швидшій інтеграції українських психологів в міжнародний контекст досліджень цього напряму та визначенню власного ракурсу дослідження цієї проблеми в умовах українських реалій (повномасштабної війни рф проти України, економічної та соціальної напруженості).
Мета: проаналізувати основні етапи та моделі дослідження професійного благополуччя персоналу організацій в зарубіжній психології.
Методи. Для проведення дослідження використовувались теоретичні методи (вивчення зарубіжної та вітчизняної літератури з проблеми професійного благополуччя, систематизація цієї літератури, порівняльний аналіз, узагальнення).
Результати. У процесі дослідження виділено п’ять основних етапів дослідження професійного благополуччя персоналу організацій в зарубіжній психології, які стосуються різних аспектів дослідження цього феномену (фізичної безпеки та гігієни праці; «людських відносин» та задоволеності роботою; стресу та вигорання; позитивної психології та залученості; цілісного та системного вивчення благополуччя). Виділено та описано основні моделі дослідження професійного благополуччя персоналу організацій в зарубіжній психології. Обґрунтовано доцільність вибору тієї чи іншої моделі дослідження професійного благополуччя персоналу організацій залежно від мети дослідження.
Висновки. Отримані дані будуть корисними для українських психологів, зокрема, організаційних, для розробки теоретико-методологічних підходів та дизайнів досліджень з проблеми професійного вигорання персоналу організацій.
Посилання
2. Вартанова, О. (2022). Well-being у корпоративному управлінні: ключові моделі та вплив на економічну поведінку. Економіка та суспільство, 45. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-3
3. Вартанова, О., & Бузько, І. (2024). Аналіз суб’єктивних чинників корпоративного благополуччя персоналу. Економіка та суспільство, 64. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-42
4. Вартанова,О., Маляренко, І., & Повзун, Д. (2025). Токсичне робоче середовище як результат порушення факторів корпоративного благополуччя персоналу. Економіка та суспільство, 72. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-72-21
5. Войтенко, О. (2023). Професійне благополуччя: зміст поняття та його ключові структурні компоненти. Вісник Національного університету оборони України, 73(3), 57–64. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-57-64
6. Войтенко, О. (2024). Організаційна культура як чинник професійного благополуччя особистості. Вісник Національного університету оборони України, 77(1), 38–44. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-77-1-38-44
7. Волинець, Н. (2018). Операціоналізація поняття «Психологічне благополуччя працюючої особистості (працівника)». Вісник національної академії Державної прикордонної служби України, 1. https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/psy_visnyk/article/view/1193/1098
8. Коваленко, А., & Рик, Г. (2020). Особливості професійного благополуччя працівників сфери інформаційних технологій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(12), 26–33. https://doi.org/10.17721/BSP.2020.2(12).5
9. Лавриненко, Д. (2024). Короткий багатовимірний опитувальник професійного процвітання «PERMA-профайлер на робочому місці»: адаптація методики та її психометричні показники. Наукові інновації та передові технології. Серія «Психологія», 9(37), 1163-1175. http://perspectives.pp. ua/index.php/nauka/issue/view/273
10. Ринжук, Т. В. (2025). Психологічні ресурси та стратегії підтримки професійного благополуччя представників органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Психологічні студії, 2, 159-164. Волинський національний університет імені Лесі Українки: Видавничий дім «Гельветика».
11. Савченко, О. В., & Лавриненко, Д. Г. (2023). Короткий багатовимірний опитувальник процвітання «PERMA-Профайлер»: адаптація методики та її психометричні властивості. Habitus, 52, 167–178. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.52.29
12. Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2007). The Job Demands‐Resources model: state of the art. Journal of Managerial Psychology, 22(3), 309-328. https://peopleful.io/Job-Demands-Resource-Model-research.pdf
13. Bradburn,N. M. (1969). The Structure of Psychological Well-being. Aldine.
14. Butler, J., & Kern, M. L. (2016). The PERMA-Profiler: A brief multidimensional measure of flourishing. International Journal of Wellbeing, 6(3), 1–48. https://doi.org/10.5502/ijw.v6i3.526
15. Diener,E., Oishi, S., & Lucas, E. (2003). Personality, culture, and subjective well-being: Emotional andcognitive evaluations of life. Annual Review of Psychology, 54, 403–425.
16. Donaldson, S. I., van Zyl, L. E., & Donaldson, S. I. (2022). PERMA+4: A framework for work-related wellbeing, performance and positive organizational psychology 2.0. Frontiers in Psychology, 12, Article 817244. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.817244
17. Herzberg, F., Mausner, B., & Snyderman, B. B. (1959). The motivation to work. John Wiley & Sons. https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781351504430_A30546568/preview-9781351504430_A30546568.pdf
18. Karasek, Jr., R. A. (1979). Job Demands, Job Decision Latitude, and Mental Strain: Implications for Job Redesign. Administrative Science Quarterly, 24, 285-308. http://dx. doi.org/10.2307/2392498
19. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer publishing company.
20. Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behaviour, 2, 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205
21. Maslow, A. H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 370–396. https://psycnet.apa.org/record/1943-03751-001
22. Pakhol, B. E. (2017). Professional well-being: an overview of key concepts and scientific research of the phenomenon. Ukrainian Psychological Journal, 2 (4), 107– 40.
23. Rath, T., & Harter, J. (2010). Wellbeing: The five essential elements. Gallup Press. https://psycnet.apa.org/record/2010-05480-000
24. Roethlisberger, F. J., & Dickson, W. J. (1939). Management and the worker. Harvard University Press. https://books.google.com.ua/books/about/Management_and_the_Worker.html?id=9mtYiPLwGz4C&redir_esc=y
25. Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2017). Self-determination theory. Basic psychological needs in motivation, development and wellness. Guilford Press.
26. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
27. Ryff, C. D. (2016). Eudaimonic well-being and education: Probing the connections. Well-being and higher education: A strategy for change and the realization of education's greater purposes. In:D. W. Harward (Ed.): Bringing Theory to Practice (pp. 37–48).
28. Schaufeli, W. B., & Bakker, A. B. (2004a). Job demands, job resources, and their relationship with burnout and engagement: A multi-sample study. Journal of Organizational Behavior, 25(3), 293–31. https://www.wilmarschaufeli.nl/publications/Schaufeli/209.pdf
29. Schaufeli, W. B., & Bakker, A. B. (2004b). Utrecht Work Engagement Scale: Preliminary Manual. Occupational Health Psychology Unit, Utrecht University.
https://www.wilmarschaufeli.nl/publications/Schaufeli/Test%20Manuals/Test_manual_UWES_English.pdf
30. Schaufeli, W. B., & Bakker, A. B. (2010). Defining and measuring work engagement: Bringing clarity to the concept. In: Work Engagement: A Handbook of Essential Theory and Research (pp. 10–24). Psychology Press. https://www.wilmarschaufeli.nl/publications/Schaufeli/326.pdf
31. Schaufeli, W. B., Salanova, M., González-Romá, V., & Bakker, A. B. (2002). The measurement of engagement and burnout: A two sample confirmatory factor analytic approach. Journal of Happiness Studies: An Interdisciplinary Forum on Subjective Well-Being, 3(1), 71–92. https://doi.org/10.1023/A:1015630930326
32. Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A Visionary New Understanding of Happiness and Well-being. Free Press.
33. Siegrist, J. (1996). Adverse health effects of high-effort/low-reward conditions. Journal of Occupational Health Psychology, 1(1), 27–41. 10.1037//1076-8998.1.1.27
34. The Workplace PERMA-Profiler. Peggy Kern's website. (2025). https://www.peggykern.org/uploads/5/6/6/7/56678211/workplace_perma_profiler_102014.pdf.
35. Voitenko, E., Zazymko, O., Myronets, S., Lapchenko, I., & Hutsol, K. (2024). Social support as a mediator in the relationship between leadership style and professional well-being. Revista Gestão & Tecnologia (Journal of Management & Technology). 24(4), 114-137. https://revistagt.fpl.emnuvens.com.br/get/article/view/289212.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
