Сутність електронного лідерства та його основні завдання в комерційних організаціях
Ключові слова:
лідерство, віртуальні команди, електронне лідерство, цифрове лідерство, командна довіра, командна згуртованість
Анотація
Вступ. Дискурс електронного лідерства практично не представлений в Україні. У контексті суттєвого збільшення кількості віддалених організаційних команд, його теоретичний аналіз постає важливим для пошуку шляхів забезпечення ефективності комерційних організацій.
Мета: уточнення поняття «електронного лідерства» та його основні завдання в комерційних організаціях.
Методи: застосовано методи теоретичного аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення сучасних досліджень з організаційної психології та менеджменту.
Результати дослідження. У статті встановлено, що в українському науковому дискурсі термін «електронне лідерство» не використовується. Уточнено його зміст як соціального впливу, опосередкованого інформаційно-комунікативними технологіями. Обґрунтовано, що основними завданнями електронних лідерів в комерційних організаціях є забезпечення командної довіри і згуртованості.
Висновки. Електронне лідерство виступає важливим чинником забезпечення ефективності сучасних комерційних організацій ІТ-сфери. Теоретичне осмислення цього феномену відкриває перспективи для подальших емпіричних досліджень і розроблення шляхів підвищення ефективності віртуальних команд.
Посилання
1. Алюшина, Н. О. (2021). Віддалена робота як нова модель організаційно-інституційного розвитку державної служби України. Публічне управління та регіональний розвиток, (11), 9-34. https://doi.org/10.36930/507001
2. Волков, О. О., & Краснокутська, Н. С. (2024). Персональна ефективність проти ефективності компанії під час роботи віддалено та роль трансформаційного лідерства у віддаленій роботі. Бізнес Інформ. (5), 310-319. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-5-310-319
3. Карпілянський, Д. А., Карпілянська, М. Д. (2025). Електронне та цифрове лідерство в організації. У І. Д. Загородний, К. В. Михайленко (ред.), Стратегічні пріоритети розвитку науки, освіти і технологій в умовах цифрової трансформації та глобальних викликів (с. 87-90). https://www.economics.in.ua/2025/06/25.html
4. Карпілянська, М. (2023). Дослідження лідерства в роботах українських науковців. Організаційна психологія. Економічна психологія, 30(4), 84-95. https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.8
5. Кубарева, І. В., & Тарлєв, В. В. (2022). Цифрове лідерство як інструмент посилення ринкових позицій підприємства: корпоративний та особистісний контекст. Стратегія економічного розвитку України, (51), 120-138. https://doi.org/10.33111/sedu.2022.51.120.138
6. Логінова, К. С. (2024). Аналіз традиційного та цифрового лідерства в сучасних умовах. Агросвіт, (12), 60-67. http://dx.doi.org/10.32702/2306-6792.2024.12.60
7. Щетініна, Л. В., Павлова, К. О., & Рудакова, С. Г. (2015). Особливості розвитку корпоративної культури в умовах віддаленого режиму роботи. Проблеми економіки, (3), 175-180. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000511530
8. Adie, B., Tate, M., Cho, W., & Valentine, E. (2022). Digital Leaders and Digital Leadership: A Literature Review and Research Agenda. PACIS 2022 Proceedings, 115. https://aisel.aisnet.org/pacis2022/115
9. Ahuja, J., Puppala, H., Sergio, R. P., & Hoffman, E. P. (2023). E-Leadership Is Un(usual): Multi-Criteria Analysis of Critical Success Factors for the Transition from Leadership to E-Leadership. Sustainability, 15(8), 6506. https://doi.org/10.3390/su15086506
10. Avolio, B. J., Sosik, J. J., Kahai, S. S., & Baker, B. (2014). E-leadership: Re-examining transformations in leadership source and transmission. The Leadership Quarterly, 25(1), 105-131. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2013.11.003
11. Avolio, B., Kahai, S., & Dodge, G. (2000). E-Leadership: Implications for theory, research, and practice. The Leadership Quarterly, 11(4), 615-668. http://dx.doi.org/10.1016/S1048-9843(00)00062-X
12. Bach, C., & Sulíková, R. (2021). Leadership in the context of a new world: Digital leadership and industry 4.0. Managing Global Transitions, 19(3): 209-226. https://doi.org/10.26493/1854-6935.19.209-226
13. Banks, G., Dionne, S., Mast, M., & Sayama, H. (2022). Leadership in the digital era: A review of who, what, when, where, and why. The Leadership Quarterly, 33(5), Article 101634. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2022.101634
14. Bauwens, R., & Cortellazzo, L. (2024). The different faces of e-leadership: Six perspectives on leading in the era of digital technologies. Human Resource Management Review, 35(4). https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2024.101058
15. Behn, M., & Silvius, A. J. Gilbert. (2025). Measuring and predicting teamwork quality in virtual project teams. International Journal of Information Systems and Project Management, (13), 1-24. http://dx.doi.org/10.12821/ijispm130104
16. Beranek, P. M., & Martz, B. (2005). Making virtual teams more effective: improving relational links. Team Performance Management, (11), 200-213. http://dx.doi.org/10.1108/13527590510617774
17. Breuer, C., Hüffmeier, J., & Hertel, G. (2016). Does trust matter more in virtual teams? A meta- analysis of trust and team effectiveness considering virtuality and documentation as moderators. Journal of Applied Psychology, 101(8), 1151-1177. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/apl0000113
18. Cascio, W. F. (2000). Managing a virtual workplace. The Academy of Management Executive, 14(3), 81-90. http://dx.doi.org/10.5465/AME.2000.4468068
19. Chaudhary, M., Chopra, S., & Kaur, J. (2022). Cohesion as a cardinal antecedent in virtual team performance: a meta-analysis. Team Performance Management, 28(5/6), 398-414. https://doi.org/10.1108/TPM-02-2022-0017
20. Chiocchio, F., & Essiembre, H. (2009) Cohesion and performance: a meta-analytic review of disparities between project teams, production teams, and service teams. Small group research, 40(4), 382-420. http://dx.doi.org/10.1177/1046496409335103
21. Chung, S., Lount Jr, R. B., Park, H. M., & Park, E. S. (2018). Friends with performance benefits: a meta-analysis on the relationship between friendship and group performance. Personality and Social Psychology Bulletin, 44(1), 63–79. https://doi.org/10.1177/0146167217733069
22. Cortellazzo, L., Bruni, E., & Zampieri, R. (2019). The role of leadership in a digitalized world: A review. Frontiers in Psychology, 10, 1-21. http://dx.doi.org/10.4018/978-1-6684-5864-8.ch001
23. Cuhadar, S. (2022). Challenges and opportunities of e-leadership in organizations during COVID-19 crisis. SEA – Practical Application of Science, X(29), 83-88. https://seaopenresearch.eu/Journals/articles/SPAS_29_3.pdf
24. Darham, R. G. (2024). E-leadership effectiveness through virtually enacted discourse [Doctor dissertation, Franklin University]. PQDT Open. http://rave.ohiolink.edu/etdc/view?acc_num=frank1721651919355455
25. Darics, E. (2020). E-leadership or «How to be boss in Instant Messaging?» The role of nonverbal communication. International Journal of Business Communication, 57(1), 3-29. https://doi.org/10.1177/2329488416685068
26. De Jong, B. A., Dirks, K. T., & Gillespie, N. (2016). Trust and team performance: a meta-analysis of main effects, moderators, and covariates. Journal of Applied Psychology, 101(8), 1134-1150. http://dx.doi.org/10.1037/apl0000110
27. Drescher, G., & Garbers, Y. (2016). Shared leadership and commonality: a policy-capturing study. The Leadership Quarterly, 27(2), 200–217. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2016.02.002
28. Dustdar, S. (2004). Caramba – a process-aware collaboration system supporting ad hoc and collaborative processes in virtual teams. Distributed and Parallel Databases, 15(1): 45-66. http://dx.doi.org/10.1023/B:DAPD.0000009431.20250.56
29. Eberl, J. K., & Drews, P. (2021) Digital Leadership‒Mountain or molehill? A literature review. In F. Ahlemann, R. Schütte, S. Stieglitz (Ed.) Innovation Through Information Systems. Volume III: A Collection of Latest Research on Management Issues, 223-237. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-86800-0_17
30. Evans, C. R., & Dion, K. L. (1991). Group cohesion and performance: A meta-analysis. Small Group Research, 22(2), 175-186. https://doi.org/10.1177/1046496491222002
31. Fang, C., Limin, Z., & Latimer, J. (2014). How much has my co-worker contributed? The impact of anonymity and feedback on social loafing in asynchronous virtual collaboration. International Journal of Information Management, 34(5), 652–59. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2014.05.001
32. Garcia Carreño, I. del V. (2020). E-Leadership: A Bibliometric Analysis. International Journal of Advanced Corporate Learning (IJAC), 13(1), 19–34. https://doi.org/10.3991/ijac.v13i1.12341
33. Grint, K. (2005). Problems, problems, problems: the social construction of «leadership». Human Relations - HUM RELAT, (58), 1467-1494. http://dx.doi.org/10.1177/0018726705061314
34. Grossman, R., Nolan, K., Rosch, Z., Mazer, D., & Salas, E. (2021). The team cohesion-performance relationship: A meta-analysis exploring measurement approaches and the changing team landscape. Organizational Psychology Review, 12(2), 181-238. https://doi.org/10.1177/20413866211041157
35. Gurr, D. (2006). E-Leadership. The International Journal of Knowledge, Culture, and Change Management: Annual Review, (5), 103-116. http://dx.doi.org/10.18848/1447-9524/CGP/v05i01/49435
36. Hambley, L. A., O’Neill, T. A., & Kline, T. J.B. (2007). Virtual Team Leadership: Perspectives from the field. International Journal of e-collaboration, 3(1), 40–64. http://dx.doi.org/10.4018/jec.2007010103
37. Hoegl, M., & Gemuenden, H. G. (2001). Teamwork quality and the success of innovative projects: A theoretical concept and empirical evidence. Organization science, 12(4), 435-449. https://doi.org/10.1287/orsc.12.4.435.10635
38. Hunsaker, P. L., & Hunsaker, J. S. (2008). Virtual teams: A leader’s guide. Team Performance Management: An International Journal, 14(1/2), 86–101. https://doi.org/10.1108/13527590810860221
39. Jaakson, K., Reino, A., & McClenaghan, P. B. (2018). The space between – linking trust with individual and team performance in virtual teams. Team Performance Management, 25(2), 30–46. http://dx.doi.org/10.1108/TPM-03-2018-0024
40. Jameson, J., Rumyantseva, N., Cai, M., Markowski, M., Essex, R., & McNay, I. (2022). A systematic review and framework for digital leadership research maturity in higher education. Computers & Education Open, 3(5), Article 100115. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2022.100115
41. Jarrett, S. M., Glaze, R. M., Schurig, I., Muñoz, G. J., Naber, A. M., McDonald, J. N., Bennett, W., Jr., & Arthur, W., Jr. (2016). The comparative effectiveness of distributed and colocated team after-action reviews. Human Performance, 29(5), 408–427. https://doi.org/10.1080/08959285.2016.1208662
42. Klus, M., & Muller, J. (2020). Identifying Leadership Skills Required in the Digital Age. (CESifo Working Paper No. 8180). The Westphalian Wilhelms University Munster. Institute for Organisational Economics. https://www.econstor.eu/bitstream/10419/192995/1/1043348026.pdf
43. Larsson, M., & Lundholm, S. E. (2010). Leadership as work-embedded influence: A micro-discursive analysis of an everyday interaction in a bank. Leadership, 6(2), 159–184. http://dx.doi.org/10.1177/1742715010363208
44. Lin, C., Standing, C., & Liu, Y.-C. (2008). A model to develop effective virtual teams. Decision Support Systems, 45(4), 1031-1045. http://dx.doi.org/10.1016/j.dss.2008.04.002
45. López-Figueroa, J. C., Ochoa-Jiménez, S., Palafox-Soto, M. O., & Sujey Hernandez Munoz, D. (2025). Digital Leadership: A Systematic Literature Review. Administrative Sciences, 15(4), 129. https://doi.org/10.3390/ admsci15040129
46. Marlow, S., Lacerenza, C., & Salas, E. (2017). Communication in virtual teams: A conceptual framework and research agenda. Human Resource Management Review, 27, 575-589. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.005
47. Mathieu, J. E., Kukenberger, M. R., D'Innocenzo, L., & Reilly, G. (2015). Modeling reciprocal team cohesion–performance relationships, as impacted by shared leadership and members’ competence. Journal of Applied Psychology, 100(3), 713–734. https://doi.org/10.1037/a0038898
48. Morrison-Smith, S., & Ruiz, J. (2020). Challenges and barriers in virtual teams: a literature review. SN Applied Sciences, (2), 1-33. https://doi.org/10.1007/s42452-020-2801-5
49. Nader, A. E., Shamsuddin, A., & Zahari, T. (2014). Virtual Teams: a Literature Review. Australian Journal of Basic and Applied Sciences, 3(3), 2653-2669. https://doi.org/10.6084/M9.FIGSHARE.1067906
50. Norlyk, B. (2012). Genres at the top: Leadership, management and genre. In Dieltjens S., Groot E., Gillaerts P. (Eds.), Researching discourse in business genres: Cases and corpora, 97-114. Peter Lang.
51. Ordu, A., & Nayır, F. (2021). What is digital leadership? A suggestion of the definition. E-International Journal of Educational Research, 12(3), 68-81. https://doi.org/10.19160/e-ijer.946094
52. Ramdas, S., & Sumitha, R. (2023). Importance of Trust in Workplace. Journal of General Management Research, 10(1), 38-58. https://www.researchgate.net/publication/375186305
53. Roman, A. V., Van Wart, M., Wang, X., Liu, C., Kim, S., & McCarthy, A. (2018). Defining e-leadership as competence in ICT-mediate communications: An exploratory assessment. Public Administration Review, 79(6), 853-866. https://doi.org/10.1111/puar.12980
54. Shuffler, M., Kramer, W., & Burke, C. (2016). Teamleadership: Leadership for today’s multicul- tural, virtual, and distributed teams. In J. L. Wildman, R. L. Griffith, & B. K. Armon (Eds.), Critical Issues in Cross Cultural Management, 1–14. Springer International Publishing. https://psycnet.apa.org/doi/10.1007/978-3-319-42166-7_1
55. Shwarts-Asher, D. (2012). Social communication behaviors of virtual leaders. En A. M. Had- jiantonis, & B. Stiller (Eds.), Telecommunication Economics. Lecture Notes in Computer Science (pp. 67–77). Springer. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-30382-1_10
56. Tomlinson, E., Schnackenberg, A., Dawley, D., & Ash, S. (2020). Revisiting the trustworthiness–trust relationship: Exploring the differential predictors of cognition‐ and affect‐based trust. Journal of Organizational Behavior, (41), 535-550. http://dx.doi.org/10.1002/job.2448
57. Torre, T., & Sarti, D. (2020). The «way» toward e-leadership: Some evidence from the field. Frontiers in Psychology, (11), 1-14. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.554253
58. Van Wart, M., Roman, A., Wang, X., & Liu, C. (2019). Operationalizing the definition of e-leadership: identifying the elements of e-leadership. International Review of Administrative Sciences, 85(1), 80-97. https://doi.org/10.1177/0020852316681446
59. Wakefield, R. L, Leidner, D. E., & Garrison, G. (2008). Research note – a model of conflict, leadership, and performance in virtual teams. Information Systems Research, 19(4), 434–455. http://dx.doi.org/10.1287/isre.1070.0149
60. Webber, S. S. (2008). Development of cognitive and affective trust in teams: a longitudinal study. Small Group Research, 39(6), 746–769. https://doi.org/10.1177/1046496408323569
61. Webber, S. S. (2008). Development of cognitive and affective trust in teams: a longitudinal study. Small Group Research, 39(6), 746–769. https://doi.org/10.1177/1046496408323569
2. Волков, О. О., & Краснокутська, Н. С. (2024). Персональна ефективність проти ефективності компанії під час роботи віддалено та роль трансформаційного лідерства у віддаленій роботі. Бізнес Інформ. (5), 310-319. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-5-310-319
3. Карпілянський, Д. А., Карпілянська, М. Д. (2025). Електронне та цифрове лідерство в організації. У І. Д. Загородний, К. В. Михайленко (ред.), Стратегічні пріоритети розвитку науки, освіти і технологій в умовах цифрової трансформації та глобальних викликів (с. 87-90). https://www.economics.in.ua/2025/06/25.html
4. Карпілянська, М. (2023). Дослідження лідерства в роботах українських науковців. Організаційна психологія. Економічна психологія, 30(4), 84-95. https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.8
5. Кубарева, І. В., & Тарлєв, В. В. (2022). Цифрове лідерство як інструмент посилення ринкових позицій підприємства: корпоративний та особистісний контекст. Стратегія економічного розвитку України, (51), 120-138. https://doi.org/10.33111/sedu.2022.51.120.138
6. Логінова, К. С. (2024). Аналіз традиційного та цифрового лідерства в сучасних умовах. Агросвіт, (12), 60-67. http://dx.doi.org/10.32702/2306-6792.2024.12.60
7. Щетініна, Л. В., Павлова, К. О., & Рудакова, С. Г. (2015). Особливості розвитку корпоративної культури в умовах віддаленого режиму роботи. Проблеми економіки, (3), 175-180. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000511530
8. Adie, B., Tate, M., Cho, W., & Valentine, E. (2022). Digital Leaders and Digital Leadership: A Literature Review and Research Agenda. PACIS 2022 Proceedings, 115. https://aisel.aisnet.org/pacis2022/115
9. Ahuja, J., Puppala, H., Sergio, R. P., & Hoffman, E. P. (2023). E-Leadership Is Un(usual): Multi-Criteria Analysis of Critical Success Factors for the Transition from Leadership to E-Leadership. Sustainability, 15(8), 6506. https://doi.org/10.3390/su15086506
10. Avolio, B. J., Sosik, J. J., Kahai, S. S., & Baker, B. (2014). E-leadership: Re-examining transformations in leadership source and transmission. The Leadership Quarterly, 25(1), 105-131. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2013.11.003
11. Avolio, B., Kahai, S., & Dodge, G. (2000). E-Leadership: Implications for theory, research, and practice. The Leadership Quarterly, 11(4), 615-668. http://dx.doi.org/10.1016/S1048-9843(00)00062-X
12. Bach, C., & Sulíková, R. (2021). Leadership in the context of a new world: Digital leadership and industry 4.0. Managing Global Transitions, 19(3): 209-226. https://doi.org/10.26493/1854-6935.19.209-226
13. Banks, G., Dionne, S., Mast, M., & Sayama, H. (2022). Leadership in the digital era: A review of who, what, when, where, and why. The Leadership Quarterly, 33(5), Article 101634. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2022.101634
14. Bauwens, R., & Cortellazzo, L. (2024). The different faces of e-leadership: Six perspectives on leading in the era of digital technologies. Human Resource Management Review, 35(4). https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2024.101058
15. Behn, M., & Silvius, A. J. Gilbert. (2025). Measuring and predicting teamwork quality in virtual project teams. International Journal of Information Systems and Project Management, (13), 1-24. http://dx.doi.org/10.12821/ijispm130104
16. Beranek, P. M., & Martz, B. (2005). Making virtual teams more effective: improving relational links. Team Performance Management, (11), 200-213. http://dx.doi.org/10.1108/13527590510617774
17. Breuer, C., Hüffmeier, J., & Hertel, G. (2016). Does trust matter more in virtual teams? A meta- analysis of trust and team effectiveness considering virtuality and documentation as moderators. Journal of Applied Psychology, 101(8), 1151-1177. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/apl0000113
18. Cascio, W. F. (2000). Managing a virtual workplace. The Academy of Management Executive, 14(3), 81-90. http://dx.doi.org/10.5465/AME.2000.4468068
19. Chaudhary, M., Chopra, S., & Kaur, J. (2022). Cohesion as a cardinal antecedent in virtual team performance: a meta-analysis. Team Performance Management, 28(5/6), 398-414. https://doi.org/10.1108/TPM-02-2022-0017
20. Chiocchio, F., & Essiembre, H. (2009) Cohesion and performance: a meta-analytic review of disparities between project teams, production teams, and service teams. Small group research, 40(4), 382-420. http://dx.doi.org/10.1177/1046496409335103
21. Chung, S., Lount Jr, R. B., Park, H. M., & Park, E. S. (2018). Friends with performance benefits: a meta-analysis on the relationship between friendship and group performance. Personality and Social Psychology Bulletin, 44(1), 63–79. https://doi.org/10.1177/0146167217733069
22. Cortellazzo, L., Bruni, E., & Zampieri, R. (2019). The role of leadership in a digitalized world: A review. Frontiers in Psychology, 10, 1-21. http://dx.doi.org/10.4018/978-1-6684-5864-8.ch001
23. Cuhadar, S. (2022). Challenges and opportunities of e-leadership in organizations during COVID-19 crisis. SEA – Practical Application of Science, X(29), 83-88. https://seaopenresearch.eu/Journals/articles/SPAS_29_3.pdf
24. Darham, R. G. (2024). E-leadership effectiveness through virtually enacted discourse [Doctor dissertation, Franklin University]. PQDT Open. http://rave.ohiolink.edu/etdc/view?acc_num=frank1721651919355455
25. Darics, E. (2020). E-leadership or «How to be boss in Instant Messaging?» The role of nonverbal communication. International Journal of Business Communication, 57(1), 3-29. https://doi.org/10.1177/2329488416685068
26. De Jong, B. A., Dirks, K. T., & Gillespie, N. (2016). Trust and team performance: a meta-analysis of main effects, moderators, and covariates. Journal of Applied Psychology, 101(8), 1134-1150. http://dx.doi.org/10.1037/apl0000110
27. Drescher, G., & Garbers, Y. (2016). Shared leadership and commonality: a policy-capturing study. The Leadership Quarterly, 27(2), 200–217. https://doi.org/10.1016/j.leaqua.2016.02.002
28. Dustdar, S. (2004). Caramba – a process-aware collaboration system supporting ad hoc and collaborative processes in virtual teams. Distributed and Parallel Databases, 15(1): 45-66. http://dx.doi.org/10.1023/B:DAPD.0000009431.20250.56
29. Eberl, J. K., & Drews, P. (2021) Digital Leadership‒Mountain or molehill? A literature review. In F. Ahlemann, R. Schütte, S. Stieglitz (Ed.) Innovation Through Information Systems. Volume III: A Collection of Latest Research on Management Issues, 223-237. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-86800-0_17
30. Evans, C. R., & Dion, K. L. (1991). Group cohesion and performance: A meta-analysis. Small Group Research, 22(2), 175-186. https://doi.org/10.1177/1046496491222002
31. Fang, C., Limin, Z., & Latimer, J. (2014). How much has my co-worker contributed? The impact of anonymity and feedback on social loafing in asynchronous virtual collaboration. International Journal of Information Management, 34(5), 652–59. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2014.05.001
32. Garcia Carreño, I. del V. (2020). E-Leadership: A Bibliometric Analysis. International Journal of Advanced Corporate Learning (IJAC), 13(1), 19–34. https://doi.org/10.3991/ijac.v13i1.12341
33. Grint, K. (2005). Problems, problems, problems: the social construction of «leadership». Human Relations - HUM RELAT, (58), 1467-1494. http://dx.doi.org/10.1177/0018726705061314
34. Grossman, R., Nolan, K., Rosch, Z., Mazer, D., & Salas, E. (2021). The team cohesion-performance relationship: A meta-analysis exploring measurement approaches and the changing team landscape. Organizational Psychology Review, 12(2), 181-238. https://doi.org/10.1177/20413866211041157
35. Gurr, D. (2006). E-Leadership. The International Journal of Knowledge, Culture, and Change Management: Annual Review, (5), 103-116. http://dx.doi.org/10.18848/1447-9524/CGP/v05i01/49435
36. Hambley, L. A., O’Neill, T. A., & Kline, T. J.B. (2007). Virtual Team Leadership: Perspectives from the field. International Journal of e-collaboration, 3(1), 40–64. http://dx.doi.org/10.4018/jec.2007010103
37. Hoegl, M., & Gemuenden, H. G. (2001). Teamwork quality and the success of innovative projects: A theoretical concept and empirical evidence. Organization science, 12(4), 435-449. https://doi.org/10.1287/orsc.12.4.435.10635
38. Hunsaker, P. L., & Hunsaker, J. S. (2008). Virtual teams: A leader’s guide. Team Performance Management: An International Journal, 14(1/2), 86–101. https://doi.org/10.1108/13527590810860221
39. Jaakson, K., Reino, A., & McClenaghan, P. B. (2018). The space between – linking trust with individual and team performance in virtual teams. Team Performance Management, 25(2), 30–46. http://dx.doi.org/10.1108/TPM-03-2018-0024
40. Jameson, J., Rumyantseva, N., Cai, M., Markowski, M., Essex, R., & McNay, I. (2022). A systematic review and framework for digital leadership research maturity in higher education. Computers & Education Open, 3(5), Article 100115. https://doi.org/10.1016/j.caeo.2022.100115
41. Jarrett, S. M., Glaze, R. M., Schurig, I., Muñoz, G. J., Naber, A. M., McDonald, J. N., Bennett, W., Jr., & Arthur, W., Jr. (2016). The comparative effectiveness of distributed and colocated team after-action reviews. Human Performance, 29(5), 408–427. https://doi.org/10.1080/08959285.2016.1208662
42. Klus, M., & Muller, J. (2020). Identifying Leadership Skills Required in the Digital Age. (CESifo Working Paper No. 8180). The Westphalian Wilhelms University Munster. Institute for Organisational Economics. https://www.econstor.eu/bitstream/10419/192995/1/1043348026.pdf
43. Larsson, M., & Lundholm, S. E. (2010). Leadership as work-embedded influence: A micro-discursive analysis of an everyday interaction in a bank. Leadership, 6(2), 159–184. http://dx.doi.org/10.1177/1742715010363208
44. Lin, C., Standing, C., & Liu, Y.-C. (2008). A model to develop effective virtual teams. Decision Support Systems, 45(4), 1031-1045. http://dx.doi.org/10.1016/j.dss.2008.04.002
45. López-Figueroa, J. C., Ochoa-Jiménez, S., Palafox-Soto, M. O., & Sujey Hernandez Munoz, D. (2025). Digital Leadership: A Systematic Literature Review. Administrative Sciences, 15(4), 129. https://doi.org/10.3390/ admsci15040129
46. Marlow, S., Lacerenza, C., & Salas, E. (2017). Communication in virtual teams: A conceptual framework and research agenda. Human Resource Management Review, 27, 575-589. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.005
47. Mathieu, J. E., Kukenberger, M. R., D'Innocenzo, L., & Reilly, G. (2015). Modeling reciprocal team cohesion–performance relationships, as impacted by shared leadership and members’ competence. Journal of Applied Psychology, 100(3), 713–734. https://doi.org/10.1037/a0038898
48. Morrison-Smith, S., & Ruiz, J. (2020). Challenges and barriers in virtual teams: a literature review. SN Applied Sciences, (2), 1-33. https://doi.org/10.1007/s42452-020-2801-5
49. Nader, A. E., Shamsuddin, A., & Zahari, T. (2014). Virtual Teams: a Literature Review. Australian Journal of Basic and Applied Sciences, 3(3), 2653-2669. https://doi.org/10.6084/M9.FIGSHARE.1067906
50. Norlyk, B. (2012). Genres at the top: Leadership, management and genre. In Dieltjens S., Groot E., Gillaerts P. (Eds.), Researching discourse in business genres: Cases and corpora, 97-114. Peter Lang.
51. Ordu, A., & Nayır, F. (2021). What is digital leadership? A suggestion of the definition. E-International Journal of Educational Research, 12(3), 68-81. https://doi.org/10.19160/e-ijer.946094
52. Ramdas, S., & Sumitha, R. (2023). Importance of Trust in Workplace. Journal of General Management Research, 10(1), 38-58. https://www.researchgate.net/publication/375186305
53. Roman, A. V., Van Wart, M., Wang, X., Liu, C., Kim, S., & McCarthy, A. (2018). Defining e-leadership as competence in ICT-mediate communications: An exploratory assessment. Public Administration Review, 79(6), 853-866. https://doi.org/10.1111/puar.12980
54. Shuffler, M., Kramer, W., & Burke, C. (2016). Teamleadership: Leadership for today’s multicul- tural, virtual, and distributed teams. In J. L. Wildman, R. L. Griffith, & B. K. Armon (Eds.), Critical Issues in Cross Cultural Management, 1–14. Springer International Publishing. https://psycnet.apa.org/doi/10.1007/978-3-319-42166-7_1
55. Shwarts-Asher, D. (2012). Social communication behaviors of virtual leaders. En A. M. Had- jiantonis, & B. Stiller (Eds.), Telecommunication Economics. Lecture Notes in Computer Science (pp. 67–77). Springer. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-30382-1_10
56. Tomlinson, E., Schnackenberg, A., Dawley, D., & Ash, S. (2020). Revisiting the trustworthiness–trust relationship: Exploring the differential predictors of cognition‐ and affect‐based trust. Journal of Organizational Behavior, (41), 535-550. http://dx.doi.org/10.1002/job.2448
57. Torre, T., & Sarti, D. (2020). The «way» toward e-leadership: Some evidence from the field. Frontiers in Psychology, (11), 1-14. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.554253
58. Van Wart, M., Roman, A., Wang, X., & Liu, C. (2019). Operationalizing the definition of e-leadership: identifying the elements of e-leadership. International Review of Administrative Sciences, 85(1), 80-97. https://doi.org/10.1177/0020852316681446
59. Wakefield, R. L, Leidner, D. E., & Garrison, G. (2008). Research note – a model of conflict, leadership, and performance in virtual teams. Information Systems Research, 19(4), 434–455. http://dx.doi.org/10.1287/isre.1070.0149
60. Webber, S. S. (2008). Development of cognitive and affective trust in teams: a longitudinal study. Small Group Research, 39(6), 746–769. https://doi.org/10.1177/1046496408323569
61. Webber, S. S. (2008). Development of cognitive and affective trust in teams: a longitudinal study. Small Group Research, 39(6), 746–769. https://doi.org/10.1177/1046496408323569
Опубліковано
2025-12-07
Як цитувати
Карпілянський, Д., & Карпілянська, М. (2025). Сутність електронного лідерства та його основні завдання в комерційних організаціях. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 37(4), 86-97. https://doi.org/10.31108/2.2025.4.37.7
Розділ
Організаційна психологія
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
