Вплив інтерособистісних чинників на рівень та види тривоги стоматологічних пацієнтів
Анотація
Вступ. Актуальність дослідження зумовлена зростанням рівня тривожності у населення, зокрема серед стоматологічних пацієнтів, що часто залишається поза увагою медичного персоналу. Вивчення психологічних чинників, які впливають на рівень тривожності у стоматологічних пацієнтів, є важливою умовою для розвитку психологічно чутливого підходу до надання медичної допомоги.
Мета: виявлення впливу інтерособистісних чинників – попереднього досвіду стоматологічного лікування та сімейних установок – на рівень і види тривожності у стоматологічних пацієнтів.
Методи: «Модифікована шкала Нормана Кора» (MDAS), авторська анкета та шкала реактивної й особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера для оцінки психоемоційного стану респондентів. Для статистичної обробки результатів застосовано критерій Краскела-Уолліса та тест DSCF для парних порівнянь.
Результати. Виявлено, що ключовим чинником розвитку страху перед стоматологічними втручаннями є негативний попередній досвід пацієнтів –особливо, якщо він був повторюваним або наявним у дитинстві. Також було встановлено, що конфлікт із лікарем-стоматологом значно впливає на ситуативну тривожність. Водночас неспецифічний негативний медичний досвід, не пов’язаний безпосередньо зі стоматологією, не виявив статистично значущого впливу. Доведено, що серед сімейних чинників найбільш впливовим виявився досвід батьків щодо лікування зубів: якщо цей досвід був негативним, то діти демонстрували підвищений рівень страху.
Висновки. Отримані результати мають практичну значущість для розробки психопрофілактичних програм у стоматологічній практиці, а також вказують на потребу залучення психолога до міждисциплінарної команди медичних фахівців. Перспективами подальших досліджень є розробка інтервенцій, спрямованих на подолання страху стоматологічного лікування через зміну когнітивних схем, впровадження психоедукації для батьків та пацієнтів, а також дослідження ролі соціального навчання в передачі страхів.
Посилання
2. Комнацький, Б. Ю., & Кулигіна, В. М. (2013). Психологічні особливості та якість життя пацієнтів зі стоматологічними хворобами із супутнім цукровим діабетом, які потребують місцевого знеболювання при терапевтичних і ортопедичних втручаннях. Український стоматологічний альманах, 3, 24-27.
3. Кулигіна, В. М., & Мунтян, О. В. (2015). Результати дослідження психологічних особливостей пацієнтів, що потребують анестезіологічного забезпечення лікування карієсу зубів та пульпіту. Вісник проблем біології і медицини, 1(117), 293-298.
4. Федік, І. В. (2017). Психологічні аспекти медичної праці. Видавничий Дім «Персонал».
5. Abu-Bader, S. H. (2021). Using statistical methods in social science research: With a complete SPSS guide. Oxford University Press.
6. Beck, A. T. (1979). Cognitive therapy and the emotional disorders. Penguin.
7. Cohen, S., Fiske, J., & Newton, J. (2000). The impact of dental anxiety on daily living. British Dentistry Journal, 189, 385–390. https://doi.org/10.1038/sj.bdj.4800777.
8. Clark, D. A., & Beck, A. T. (2010). Cognitive theory and therapy of anxiety and depression: Convergence with neurobiological findings. Trends in Cognitive Sciences, 14(9), 418-424.
9. Dobros, K., Hajto-Bryk, J., Wnek, A., Zarzecka, J., & Rzepka, D. (2014). The level of dental anxiety and dental status in adult patients. Journal of iInternational Oral Health, 6(3), 11–14.
10. Fayad, M. I., Elbieh, A., Baig, M., & Alruwaili, S. (2017). Prevalence of Dental Anxiety among Dental Patients in Saudi Arabia. Journal of International Society of Preventive and Community Dentistry, 7(2), 100-104. https://doi.org/10.4103/jispcd.JISPCD_19_17
11. White, A. M., Giblin, L., & Boyd, L. D. (2017). The Prevalence of Dental Anxiety in Dental Practice Settings. Journal of Dental Hygiene, 91(1), 30–34.
12. Wiener, R. C. (2015). Dental Fear and Delayed Dental Care in Appalachia-West Virginia. Journal of Dental Hygiene, 89(4), 274–281.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
