Цифрові інструменти розвитку професійної автономності викладача в умовах відкритої освіти: багаторівневий підхід
Анотація
Вступ. Цифрова трансформація освіти змінює умови реалізації академічної свободи та професійної автономності викладача. Поширення відкритих освітніх ресурсів, систем керування навчанням, аналітики навчання й генеративного штучного інтелекту розширює можливості педагогічного вибору, але водночас створює нові психологічні, етичні та організаційні виклики. В умовах суспільних трансформацій і воєнних подій автономність викладача стає ключовою умовою професійної зрілості та психологічної стійкості. Вона відображає здатність самостійно приймати освітні рішення, відповідати за їх результати й зберігати внутрішню мотивацію до розвитку. Попри зростання інтересу до цифровізації освіти, взаємозв’язок академічної свободи й реальної автономності викладача у відкритій освіті залишається недостатньо дослідженим, особливо з урахуванням психологічних аспектів.
Мета: здійснити теоретичний аналіз проблеми автономності викладача закладу вищої освіти в умовах відкритої освіти та обґрунтувати багаторівневу структуру (мега-макро-мезо-мікро-нано) розвитку автономності викладача як системного феномена, що інтегрує нормативні, організаційні й психологічні аспекти.
Методи: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняльний аналіз наукових джерел з психології професійної діяльності, освітньої психології та цифрової педагогіки.
Результати. Цифрові інструменти виявляють амбівалентний вплив на автономність викладача. За умов етичного управління даними, прозорих політик і підтримки професійних спільнот вони розширюють педагогічний вибір і сприяють професійному розвитку. Водночас надмірна стандартизація та контроль знижують відчуття автономії та підвищують ризики емоційного виснаження. Багаторівневий аналіз (мега-макро-мезо-мікро-нано) показав, що реальна автономність формується на перетині нормативних, організаційних і психологічних чинників, де ключову роль відіграють мотивація, цифрова компетентність і культура академічної довіри.
Висновки. Автономність викладача у відкритій цифровій освіті є показником його професійної зрілості та психологічної стійкості. Цифрові інструменти можуть як посилювати, так і звужувати її залежно від етичних і організаційних умов. Реальна автономність виникає за наявності довіри, підтримки, професійних спільнот і можливостей для рефлексії. Вона формується у взаємодії глобальних, інституційних і особистісних чинників, забезпечуючи баланс між свободою, відповідальністю та розвитком викладача.
Посилання
2. Брюховецька, О. В. (2024). Етичні та рефлексивні практики у професійній освіті. Львівська політехніка.
3. Закон України «Про вищу освіту». №1556-VII від 01.07.2014. Відомості Верховної Ради України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
4. Карамушка, Л. М., Шевченко, A. M., & Терещенко, К. В. (2015). Організаційна культура освітніх організацій: сутність, структура, функції, типи. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, (42), 3-13.
5. Павленок, К., & Ярмоленко, Ю. (2023). Психічне здоров’я як запорука психологічного благополуччя і професійного розвитку майбутнього практичного психолога. Матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми вищої професійної освіти». Національний авіаційний університет.
6. Павленок, К. С. (2023). Психологічні особливості професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти в кризових умовах. Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи, 2, 3(62), 320-333 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Київ.
7. Павленок, К. С. (2025а). Основні теоретико-методологічні підходи до проблеми розвитку автономії викладача закладу освіти. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки; Управління та адміністрування», 32(61), 108-124. https://doi.org/10.58442/3041‐1858‐2025‐32(61)‐108‐124
8. Павленок, К. С. (2025б). Ґрадієнтно-екосистемний підхід до розвитку автономії викладача (GRADE-ECO): концептуальна модель. Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах воєнного стану: Матеріали ХІV Міжнародної науково-практичної конференції (30 травня 2025 р., м. Київ). ДЗВО «УМО», 204-208
9. Павленок, К. С. (2025в). Вплив автономії на ефективність викладацької діяльності у закладах вищої освіти. «Інноваційні технології в роботі практичного психолога»: зб. матеріалів VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Суми.
10. Стегостенко, І. (2022). Нові виклики: прощай, світ VUCA, ласкаво просимо у світ BANI. https://mind.ua/openmind/20235173-novi-vikliki-proshchaj-svit-vuca-laskavo-prosimo-u-svit-bani
11. American Association of University Professors (AAUP, 2021). Academic Freedom in Online Education. https://www.aaup.org/academe/issues/winter-2021/academic-freedom-online-education?utm_source=chatgpt.com.
12. Bondarchuk, O., Balakhtar, V., Pinchuk, N., Pustovalov, I., & Pavlenok, K. (2023). Adaptation of Coping Strategies to Reduce the Impact of Stress and Lonelines on the Psychological Well-Being of Adults. Journal of Law and Sustainable Development, 11(10), 1-26. https://doi.org/10.55908/sdgs.v11i10.1852
13. Bondarchuk, O., & Pinchuk, N. (2023). Professional psychological well-being of educators and features of their support in the current crisis conditions. Kyiv Journal of Modern Psychology and Psychotherapy, 5(1), 5-14. https://doi.org/10.48020/mppj.2023.01.01
14. European University Association (EUA). (2025). How universities can protect and promote academic freedom. https://www.eua.eu/images/publications/Publication_PDFs/Academic_freedom_principles.pdf?utm_source=chatgpt.com
15. Kember, D., Leung, D. Y. P., Jones, A., Loke, A. Y., McKay, J., Sinclair K., & Yeung, E. (2000). Development of a questionnaire to measure the level of reflective thinking. Assessment & Evaluation in Higher Education, 25(4), 381-395.
16. Сheyeon, H., Pressley, T., & Marshall, D. T. (2025). Teacher voices matter: The role of teacher autonomy in enhancing job satisfaction and mitigating burnout. PLoS ONE 20(1): e0317471. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0317471, 2025.
17. Code of practice for learning analytics. (2023). Jisc [Електронний ресурс]. https://repository.jisc.ac.uk/9204/1/code-of-practice-for-learning-analytics.pdf
18. Pinchuk, N., Pinchuk, O., Bondarchuk, O., Balakhtar, V., Balakhtar, K., Onopriienko-Kapustina, N., Shyshkina, M. & Kuzminska, O. (2022). Personal indicators of occupational stress of employees working remotely in a pandemic quarantine. Educational Technology Quarterly, 2, 129-142. https://doi.org/10.55056/etq.8
19. Ryan, R. M.б & Deci, E. L. (2000). Self-Determination Theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68-78. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68.
20. Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2020). Self-Determination Theory: Basic Psychological Needs in Motivation, Development, and Wellness. The Guilford Press.
21. Reeve, J. (2022). Observational Rating of Autonomy Support (ORAS) Manual. Self-Determination Theory Repository.
22. UNESCO. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO.
23. UNESCO. (1997). Recommendation concerning the Status of Higher-Education Teaching Personnel. UNESCO.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
