Ставлення до змін як ресурс суб’єктивного благополуччя персоналу організацій в умовах невизначеності
Анотація
Вступ. Зміни супроводжують весь життєвий шлях людини. В умовах воєнної агресії рф зміни зачіпають всі сфери життя особистості, в тому числі й професійну сферу. Зміни відбуваються як на рівні організацій загалом, так і на рівні персоналу організацій. Ставлення до змін персоналу організацій може або сприяти особистісному й професійному розвитку та суб’єктивному благополуччю персоналу, або бути значною перешкодою на цьому шляху.
Мета: здійснити теоретико-методологічний аналіз ставлення до змін як ресурсу суб’єктивного благополуччя персоналу організацій в умовах невизначеності.
Методи. Використано методи теоретичного аналізу та синтезу наукової літератури з означеної проблеми, узагальнення та систематизації наукового матеріалу.
Результати. Зміни, з якими стикається персонал організацій, відбуваються на трьох рівнях: на макрорівні (рівні соціуму) – соціально-політичні та соціально-економічні зміни, на мезорівні (рівні організації) – організаційні зміни та на мікрорівні (рівні особистості) – особистісні зміни. Ставлення до змін персоналу організацій визначається як інтегральне системне утворення, єдність відображення суб’єктом змін й ставлення до них, яке спрямовує та визначає поведінку і діяльність персоналу.
Висновки. Ставлення до змін слід розглядати як один із ресурсів суб’єктивного благополуччя персоналу організацій в умовах невизначеності.
Посилання
2. Богуш, О. Ю., & Корнійчук, О. О. (2023). Особистісна готовність до змін у діяльності військового лідера. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Психологія, 2, 59-64.
3. Бойчук, С. С. (2021). Комплексне дослідження готовності до змін і толерантності до невизначеності у поліцейських КОРД із різним рівнем життєздатності. Право і безпека, 3(82), 58–69. https://doi.org/10.32631/pb.2021.3.06.
4. Бринза, І. В., & Будіянський, М. Ф. (2016). Готовність до змін як ресурс подолання психологічної кризи. Наука і освіта, 11, 43–48.
5. Гончарова, Г. О., & Ларіонов, С. О. (2017). Система ставлень особистості: теоретичні аспекти дослідження. Право і безпека, 1(64), 130-133. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1946
6. Івкін, В. М. (2014). Ставлення персоналу освітніх організацій до змін та проблема розвитку типів організаційної культури. Актуальні проблеми психології. Т. І. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 41. 24-29.
7. Капустюк, О. М., & Пастушенко, В. С. (2021). Психологічні особливості ставлення педагогів до змін в освіті та готовність до підтримки ними освітньої реформи. Освітній простір в контексті гуманістичної парадигми: психологічні пріоритети сучасності, 87-97. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/725837/
8. Карамушка, Л. М. (2006). Психологічні проблеми управління змінами в організації: аналіз основних підходів у західній психології. Актуальні проблеми психології. Т. I. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 17, 3–10.
9. Карамушка, Л. М. (2023). Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 17-25. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.2
10. Карамушка Л.М. (ред.). (2008). Психологія діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін (на матеріалі освітніх організацій). Педагогічна думка.
11. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Івкін, В. М., Лагодзінськa, В. І., & Клименко, Н. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741857/
12. Кічук, А. (2006). Ціннісне ставлення як психологічний феномен. Психологія і суспільство, 3, 80-84. https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/261
13. Кириченко, В. В. (2016). Життя в епоху змін. Наука і освіта, 5, 107-112. https://eprints.zu.edu.ua/23155/
14. Клочко, А. О. (2020). Типи менеджерів освітніх організацій за їхнім ставленням до змін: зв’язок з особистісними, організаційно-професійними та соціально-демографічними характеристиками. Актуальні проблеми психології. Том І. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 57. 39-45.
15. Кокун, О. М. (2021). Життєстійкість як напрям сучасних психологічних досліджень. Актуальні проблеми психології. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, (21), 69-88.
16. Коробка, І. М. (2022). Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (2), 85-93. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/1275
17. Креденцер, О. В., & Сергієнко, Д. С. (2024). Резильєнтність як чинник суб’єктивного благополуччя психологів в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 32(2), 85-95. http://orgpsy-journal.in.ua/index.php/opep/article/view/443
18. Лагодзінська, В. І. (2025). Емоційний інтелект персоналу освітніх організацій як ресурс суб’єктивного благополуччя. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(35), 138–145. https://doi.org/10.31108/2.2025.2.35.12
19. Матюк,Т.В., & Дяченко, О. О. (2011). Управління процесами організаційних змін на підприємствах. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури, 31. https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/358
20. Мащак, С. О., & Кучвара, Х. Б. (2022). Особливості суб’єктивного благополуччя українців в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. серія: психологія, (6), 5-9. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.1
21. Мілютіна, К. Л., & Сарри, Л. Л. (2021). Чинники суб’єктивного благополуччя особистості в умовах карантинних обмежень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Психологія, 3, 24–28. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/42500
22. Мітрошкіна, О. В. (2018). Специфіка психологічної готовності до змін та особистісної компетентності у працівників Державної кримінально-виконавчої служби України. Психологічний часопис, 9(19), 53–67. https://doi.org/10.31108/1.2018.9.19
23. Отич, Д., & Чабан, І. (2022). Психологічні особливості суб’єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 32-42. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).04
24. Попелюшко, Р., & Вовнянко, Ю. (2024). Дослідження психологічного благополуччя української молоді в умовах невизначеності. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 35-44. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.25(70).04
25. Терещенко, К. (2025). Суб’єктивне благополуччя особистості та його підтримка в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(34), 125–133. https://doi.org/10.31108/2.2025.1.34.11
26. Харитинський, А. (2022). Психологічний зміст поняття суб’єктивного благополуччя особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 149-159. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.15
27. Хомуленко, Т. Б., Кислова, І. С., & Бубир, І. С. (2022). Адаптація методики «Психологічний імунітет». Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія, 66, 353-366.
28. Яворська-Вєтрова, І. В. (2021). Теорія ставлень особистості в сучасних психологічних розвідках. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». Секція ХХVI «Психологія та психіатрія», 4, 521-524.
29. Blom, T. (2018). Organisational wellness: human reaction to change. South African Journal of Business Management, 49(1), 10. https://doi.org/10.4102/sajbm.v49i1.2
30. Caci, L., et al. (2025). Organizational readiness for change: A systematic review of studies investigating healthcare organizations' members' preparedness for implementing change into routine health care. Frontiers in Health Services. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12084713/
31. Claiborne, N., Auerbach, C., Lawrence, C., & Schudrich, W.Z. (2013). Organizational change: the role of climate and job satisfaction in child welfare workers’ perception of readiness for change. Child Youth Serv Rev, 35(12), 2013-9.
32. Diener, E. (Ed.) (2009). Culture and Well-Being: The collected works of Ed Diener. Social Indicators Research Series, 38. Springer. http://dx.doi.org/10.1007/978-90-481-2352-0
33. Huy, Q. N., Corley, K. G., & Kraatz, M. S. (2014). From support to mutiny: Shifting legitimacy judgments and emotional reactions impacting the implementation of radical change. Academy of Management Journal, 57(6), 1650–1680. https://doi.org/10.5465/amj.2012.0074
34. Kang, H., Fischer, I.C., Vus, V., Kolyshkina, A., Ponomarenko, L., Chobanian, A., Esterlis, I., & Pietrzak, R. H. (2024). Well-being of mental health workers during the Russian-Ukrainian War. Mental Health: Global Challenges Journal, 7, 41-49. https://www.sciendo.com/journal/MHGCJ
35. Khaw, K.W., Alnoor, A., Al-Abrrow, H., Tiberius, V., Ganesan, Y., & Atshan, N.A. (2022). Reactions towards organizational change: a systematic literature review. Curr. Psychol. https://doi.org/10.1007/s12144-022-03070-6.
36. Kebede, S., & Wang, A. (2022). Organizational Justice and Employee Readiness for Change: The Mediating Role of Perceived Organizational Support. Front. Psychol, 13, 806109. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.806109
37. Miake-Lye, I. M., et al. (2020). Unpacking organizational readiness for change: An updated systematic review and content analysis of assessments. Implementation Science Communications. https://d-nb.info/1209882264/34
38. Pontin, E., Schwannauer, M., Tai, S., & Kinderman, P. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: the modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11, 150. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-150
39. Serdiuk, L., Danyliuk, I., & Chaika, G. (2018). Personal autonomy as a key factor of human self-determination. Social welfare interdisciplinary approach, 8(1), 85-93. https://doi.org/10.21277/sw.v1i8.357
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
