Рівень ментального здоров’я працівників банківських установ: вплив соціально-психологічних чинників
Анотація
Вступ. Проблема ментального здоров’я працівників банківських установ є надзвичайно актуальною в умовах війни та економічної нестабільності, оскільки високий рівень стресу й професійного навантаження безпосередньо впливають на ефективність їхньої діяльності та психологічне благополуччя.
Мета: дослідити вплив соціально-психологічних чинників на рівень ментального здоров’я працівників банківських установ.
Методи: шкала «Позитивного психічного здоров’я», опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма», «Шкала сприйнятого стресу (PSS-10)», опитувальник Brief-COPE, «Методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе», «Шкала оптимістичного стану», опитувальник «Утрехтська шкала залученості в роботу», «Опитувальник професійної самоефективності», авторська анкета.
Результати. Встановлено, що рівень ментального здоров’я значною мірою зумовлюється соціально-демографічними показниками (вік, стать, сімейний стан, наявність дітей) та характеристиками робочого середовища. Виявлено, що найнижчий рівень позитивного ментального здоров’я мають працівники старшого віку, а найвищий – самотні респонденти. Сімейний стан виявився найбільш значущим чинником, тоді як стаж роботи у банківській установі не має істотного впливу. Встановлено негативний вплив надмірного часу за екранами комп’ютера й смартфона та позитивний ефект соціальної взаємодії й професійної самоефективності.
Висновки: підвищення ментального здоров’я працівників банківських установ можливе через розвиток психологічної стійкості, оптимізму та покращення умов організаційного середовища.
Посилання
Вельдбрехт, О. О., & Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології, 2, 16-27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
Галаган, В. В., & Раєвська, Я. М. (2024). Дослідження впливу соціально-психологічних чинників на психічне здоров’я працівників комерційних організацій. Наукові записки. Серія: Психологія, (1), 31–37. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-4
Карамушка, Л. (2022). Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: основні вияви та ресурси. Вчені записки Університету «КРОК», 3(67), 124–133. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-124-133
Карамушка, Л. М., Бондарчук, О. І., & Грубі, Т. В. (2018). Діагностика перфекціонізму та трудоголізму особистості: психологічний практикум Кам’янець-Подільський : Медобори-2006.
Карамушка, Л., Креденцер, O., & Терещенко, K. (2020). Фізичне та психологічне здоров’я персоналу освітніх організацій: емпіричне дослідження проблеми в період пандемії COVID-19. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(20), 72-83. https://doi.org/10.31108/2.2020.2.20.7
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., & Ковальчук, О. С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/733813/1/Karamushka_praktykum.pdf
Креденцер, О. (2021). Емпіричне дослідження особливостей розвитку різних видів самоефективності персоналу освітніх організацій в умовах пандемії COVID-19. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(22), 89-101. https://doi.org/10.31108/2.2021.1.22.10
Носенко, Е. Л., & Четверик-Бурчак, А. Г. (2014). Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма»: опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського університету. «Серія педагогіка і психологія», (20), 89–97.
Савченко, О. В., & Лавриненко, Д. Г. (2023). Шкала оптимістичного стану: адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 10-16. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2
Сидоренко, Ж. В., & Сисак, А. В. (2025). Вплив війни на стан психологічного здоров’я працівників бізнес-організацій. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Психологічні науки. (Січ 2025), 43-50. DOI:https://doi.org/10.31558/2786-8745.2024.2(5).5.
Терещенко, К. В. (2023). Психічне здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(29), 123-132.
Яблонська, Т., Верник, О., & Гайворонський, Г. (2023). Українська адаптація опитувальника Brief-COPE. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (0), 66-89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4
Amato, P. R. (2000). The consequences of divorce for adults and children. Journal of Marriage and the Family, 62(4), 1269-1287. https://doi.org/10.1111/j.1741-3737.2000.01269.x
Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, (84), 191-215.
Hochschild, A. R., & Machung, A. (2012). The Second Shift: Working Families and the Revolution at Home. Penguin Books.
Miller, J. R., Dennehy, E., & Green, R. (2015). Family structure and psychological well-being: A study of the impact of family environment on mental health. Journal of Family Psychology, 29(6), 1-5.
White, L., & Rogers, S. J. (2000). Economic circumstances and family outcomes: A review of the literature. Journal of Marriage and Family, 62(3), 671-693. https://doi.org/10.1111/j.1741-3737.2000.00671.x
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
