Особливості розвитку стресостійкості як важливої складової соціальних навичок (soft skills) у майбутніх психологів в умовах війни
Анотація
Вступ. Одним із важливих напрямів вивчення підготовки майбутніх психологів є вивчення рівня їх стресостійкості. Ця проблема не знайшла достатнього вивчення в літературі.
Мета. Дослідити особливості розвитку стресостійкості у майбутніх психологів в умовах війни в системі фахової підготовки.
Методи. Теоретичний аналіз, синтез та систематизація наукових джерел. Статистичний аналіз передбачав описову статистику, методи математико-статистичної обробки даних (метод ранжування та метод рангової кореляції rs Спірмена).
Результати. Встановлено статистично значущий зв’язок між рівнем прояву стресостійкості та такими чинниками, як реактивна (ситуативна) тривожність, емоційне усвідомленням та резильєнтність) у майбутніх психологів в умовах війни. Не було виявлено статистично значущого зв’язку між рівнем прояву стресостійкості та особистісною тривожністю у майбутніх психологів. Розкрито особливості організації освітнього процесу з підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 053 Психологія для розвитку стресостійкості у майбутніх психологів.
Висновки. Впровадження сучасних організаційних форм (психологічні практикуми, гостьові лекції, створення сторінки «Soft skills в роботі практичного психолога» на сайті кафедри інституту) в організацію освітнього процесу з підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 053 Психологія буде сприяти розвитку стресостійкості у майбутніх психологів.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






