Особливості психологічної профілактики девіантної поведінки у правоохоронців
Анотація
Вступ. Встановлено, що профілактика девіантної поведінки посідає одне з ключових місць в діяльності психологічної служби правоохоронних органів.
Мета. Проаналізувати особливості профілактики і методів реалізації психокорекційного впливу, спрямованих на зниження негативних якостей особистості, які визначають ризик виникнення девіантної поведінки у правоохоронців.
Методи. Теоретичний та порівняльний аналіз, систематизація наукових джерел, узагальнення, формувальний експеримент з використанням авторської програми.
Результати. Виділені основні форми організації психопрофілактичної роботи спрямовані на корекцію особистісних чинників, які визначають ризик виникнення схильності до девіантної поведінки у правоохоронців.
Висновки. Емпірична апробація авторської програми профілактики ризиків виникнення девіантної поведінки у правоохоронців довела, що ефективність психопрофілактики визначається комплексним застосуванням методів і підходів, спрямованих на корекцію замкненості, ригідності мислення, емоційної нестійкості, авторитарності, податливості почуттям, зміщення локусу контролю, схильності до егоцентризму та ворожості.
Посилання
2. Босько, В. І. (2023). Профілактика емоційного вигорання в екстремальних психологів методами самопізнання і самодопомоги Н. Пезешкіана: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Національний університет цивільного захисту України.
3. Дучимінська, Т. І., & Микитюк, М. Ю. (2023). Теоретичний аналіз психологічних особливостей професійного стресу в діяльності працівників поліції. Психологічні студії, (2), 78–83. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.2.10
4. Доценко, В. В. (2018). Психологічні ресурси стресостійкості майбутніх правоохоронців. Право і безпека, 66(3), 14–20.
5. Карамушка, Л. М. (2022). Психологічні тренінги для підготовки менеджерів та персоналу освітніх організацій (реалізація технологічного підходу). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
6. Кікбаєв, Д. С. (2025). Чинники соціально-психологічної дезадаптації осіб з девіантною поведінкою. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 1(21), 56–65. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.1(21).7
7. Кікбаєв, Д. С. (2025). Індивідуально-психологічні чинники ризику виникнення схильності до девіантної поведінки у правоохоронців. Габітус, (80), 132–137. https://doi.org/10.32782/hbts.80.25
8. Кісіль, З. Р., & Кісіль, Р.-В. В. (2021). Психоемоційна напруженість як детермінанта професійної деформації працівників Національної поліції України. Соціально-правові студії, 3(13), 177–188. https://doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-177-188
9. Ларіонова, І. (2023). Програма профілактики корупційної поведінки персоналу сектору безпеки і оборони України. Теорія і практика управління соціальними системами, (1), 116–128. DOI: https://doi.org/10.20998/2078-7782.2023.1.09
10. Левицька, Л. В. (2023). Засоби саморегуляції психоемоційної напруженості у військовослужбовців. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (4), 5–8. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.4.1
11. Лефтеров, В. А. (2004). Типовая программа тренинга «Коммуникация–Стресс–Безопасность» (методико-технологический алгоритм). Типография ДИВД.
12. Лефтеров, В. О. (2008). Психологічні тренінгові технології в органах внутрішніх справ. Методологія психотренінгу та його використання у професійно-психологічному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності. ДЮІ, I(II).
13. Лефтеров, В. А. (2012). Особистісно-професійний розвиток фахівців екстремальних видів діяльності засобами психологічного тренінгу. Психологія і суспільство, (2), 91–107.
14. Магдисюк, Л. І., Демчук, В. Б., & Павлова, Б. В. (2021). Сучасні підходи профілактики девіантної поведінки у діяльності психологічної служби. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія», 7(1), 9–17. DOI: https://doi.org/10.52534/msu-pp.7(1).2021.9-17
15. Мороз, Л. І. (2006). Психологічні засади підготовки фахівців правоохоронної діяльності. Київ.
16. Мушкевич, М. І. (2012). Поняття професійного стресу і причини його виникнення. У: Особистість в екстремальних умовах: зб. тез V наук.-практ. конф. (м. Львів, 20 квітня 2012 р.) (с. 160–164). Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
17. Тімченко, О. В. (2003). Професійний стрес працівників органів внутрішніх справ України (концептуалізація, прогнозування, діагностика та корекція): автореф. дис. д-ра психол. наук (19.00.06). Нац. ун-т внутр. справ.
18. Юдіна, О. В. (2005). Профілактика психологічної напруженості як один із напрямів професійно-психологічної підготовки науково-педагогічного складу закладів освіти МВС України. Наука і освіта, 1(2), 51–53.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
